№22ц-2785/06                  Головуючий в суді 1 інстанції:Запорожченко О.О.

Доповідач: Карайван Т.Д.

РІШЕННЯ Іменем України

14 вересня 2006 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Дмитрієвої Л.Д., Коротенко Є.В.

При секретарі: Стехіної Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_6в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири про припинення права власності на частку в майні,-

Встановив:

В березні 2005 року ОСОБА_2 звернувся з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилався на те,що відповідачи є його колишніми членами сім"ї, а саме: ОСОБА_8 - його колишня дружина, ОСОБА_9 - дочка, ОСОБА_7- його онук.

З 1985 по 1997 рік вони проживали в АДРЕСА_1 в М.Луганську однією сім"єю, але у зв"язку з погіршенням відносин відповідачі перестали проживати у спірній квартирі. Квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 грудня 1996 року відділом приватизації житлового фонду Луганської міської ради належить в рівних частках позивачу і відповідачам по 1/4 кожному.

Посилаючись на те, що він тривалий час не проживав у квартирі, а відповідачі, скориставшись цим змінили замки на вхідних дверях, та уклали договір найму з третіми особами, які перешкоджають йому користуватися житлом, позивач просив суд вселити його в квартиру, та визначити порядок користування квартирою.

Відповідачі, не погоджуючись з позовом звернулися до суду з зустрічним позовом, в якому просили припинити право власності ОСОБА_2 на 1/4 частку квартири, та визнати за ними право на цю частку в рівних долях, стягнувши з них на користь позивача вартість частки.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов задоволено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ст..З65 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.

Судом встановлено, що сторони колишні члени сім"ї. У кожного, згідно свідоцтва про право власності є право на 1/4 частину спірної квартири. ОСОБА_2 тривалий час не проживав у спірній квартирі, має іншу сім"ю і як, підтвердив в судовому засіданні, у 2003 році в м.Сакі на ім."я дружини ними придбаний будинок, в якому вони проживають.

Позивачі по зустрічному позову проживають однією сім"єю. За станом здоров"я діти ОСОБА_4, потребують зміни місця проживання, у зв"язку з чим сім"я має намір повернутися в м.Луганськ в свою квартиру.

Оскільки спільне проживання та користування квартирою позивача і відповідачів, де ОСОБА_3 після ДТП є постільною хворою неможливе, а також з урахуванням того, що частка позивача в квартирі є незначною і він забезпечений іншою житловою площею, що підтвердив в судовому засіданні, спірна квартира є неподільною, суд дійшов обґрунтованого висновку про припинення його права власності на 1/4 частини квартири, задовольнивши зустрічні позовні вимоги відповідачів.

Доводи позивача про те що припиненням його права власності завдана суттєва шкода його інтересам, не заслуговують на увагу, оскільки позивач з 1999 року в квартирі не проживав і нею не цікавився, оплату комунальних послуг не проводив.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи ОСОБА_2 про порушення судом норм процесуального права при розгляді справи, а саме відмову призначити будівельно-технічну експертизу , оскільки така експертиза судом призначалася, але не була проведена через відмову позивача оплатити її вартість.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачами, як того вимагає закон, на депозитний рахунок управління державної судової адміністрації до розгляду справи по суті внесені 36245 грн., що відповідає вартості 1/4 частини спірної квартири, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, та матеріалам справи і підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Разом з тим, вирішуючи питання про припинення права власності позивача на частку у спільному майні, суд обґрунтувавши свій висновок про необхідність присудження позивачеві компенсації його частки в грошовому еквіваленті, в резолютивній частині цей висновок не навів.

Тому апеляційний суд, вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення висновком про стягнення з відповідачів вартості 1/4 частки квартири в сумі 36245 грн., яка знаходиться на депозитному рахунку територіальній УДСА в Луганській області.

Керуючись ст..ст..307, 309,313,316, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 10 липня 2006 року змінити.

Доповнити рішення, стягнувши з ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 вартість 1/4 частини квартири,розташованій по АДРЕСА_1 в М.Луганську, в сумі 36245 грн., які знаходяться на депозитному рахунку територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області..

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.