Справа №  2-1239/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року

Волноваський районний суд, Донецької області

У складі: головуючого: судді   -  Ковей Л.В.

                         При секретарі   -  Денисенко Н.В

За участю представника позивача –ОСОБА_1

За участю відповідача   -  ОСОБА_2

За участю представника  відповідачів  -   ОСОБА_3                           

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу по позові ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Володимирське будуправління»та ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання угоди дійсною та стягнення суми боргу по угоді в сумі 45 417 гривень і доводи мотивує тим, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод»та відповідачем Приватним підприємством «Володимирське будуправління»був укладений договір підряду № ТДВ/МЕХ/010013/ю від 22.07.2010 року на ремонт покрівлі ЦХЧ Попаснянського вагоноремонтного заводу.

          Проведення   вищевказаних робіт, директор ПП «Володимирське будуправлівння»- ОСОБА_2, запропонував виконати позивачу. Досягнув згоди по всім необхідним питанням, 27.07.2010 року між позивачем та відповідачем,  директором ПП «Володимирське будуправління»- ОСОБА_2 Було укладено письмову угоду, згідно якої позивач, повинен був виконати роботи з м’якого  покриття покрівлі і влаштування устрію примикання на Попаснянському вагоноремонтному заводі, за адресою м. Попасная, вул. Залізнична, б. № 1, Луганської області. В письмовій угоді було оговорено, що за один квадратний метр монтажу м’якої покрівлі вартість робіт складає 15 гривень, а за 1 кв.м., устрію примикання 2 гривні.

          Для виконання вказаного об»єму  робіт, згідно письмової угоди, позивач по даній справі сформував із робітників ПП «Володимирське будуправління»бригаду фахівців і 28.07.2010 року він з бригадою приступив до виконання робіт на Попаснянському вагоноремонтному заводі.

          27.07.2010 року директором ПП «Володимирське будуправління»- ОСОБА_2, йому був виданий аванс в розмірі 1500 гривень, для оплати його та інших  членів сформованої ним бригади, проживання в гуртожитку м. Попасная, Луганської області і 02.08.2010 року також видано 1150 гривень на придбання бензину для проведення ремонтних робіт.

01.02.2010 року  директор ПП «Володимирське будуправління»- ОСОБА_2, в усній формі повідомив його, що з ціл«ю мініманізації податків на підприємстві виникла необхідність оформити позивача в ПП «Володимирське будуправління»по трудовому договору на посаду прораба з окладом 1300.00 гривень. В кінці серпня місяця 2010 року йому був наданий наказ № 3 від 01.08.2010 року про його прийняття на роботу і на підставі цього наказу було внесено відповідний запис до  його трудової книжки.

Об»єм робіт складав 5601 кв.м. на суму 84015 гривень. 28.08.2010 року зазначені роботи були виконані, робота була прийнята представником ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», який і провів повний розрахунок за виконану роботу по ремонту покрівлі з відповідачем.

За виконані роботі ПП «Володимирське будуправління»оплатило позивачеві 14.08.2010 року 16500 гривень та 21.08.2010 року 33300.00 гривень, які позивач отримав готівкою. Оплатити суму, що залишилась, а саме 45 417 гривень, відповідач самоусунувся, на вимоги не реагує, тому позивач просить визнати  письмову угоду від 27.07.2010 року дійсною та стягнути з відповідачів борг в сумі 45 417 гривень і судові витрати в сумі  574 гривні 17 копійок.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів –ОСОБА_3, позов не визнав і просив у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2, позов не визнав і пояснив, що дійсно, була написана угода ним як фізичною особою з позивачем, який його запевнив у тому, що він є ПП і має відповідно до вимог чинного законодавства ліценції на проведення вказаного виду робіт, а коли з»ясувалось, що він не має ліцензій, тому йому було запропоновано на загальних підставах оформитися на роботу до ПП «Володимирське будуправління»і разом з працівниками будуправління виконувати роботу по укладеному договору підряду, між ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»та Приватним підприємством «Володимирське будуправління»по ремонту м»ягкої покрівлі  ЦХЧ Попаснянського вагоноремонтного заводу, позивач був прийнятим  на роботу на посаду прораба з 01.08.2010 року,  і згідно наказу він був прийнятий на роботу з окладом 1300 гривень, які він отримав на підставі відомості, командировочні не були передбачені кошторисною документацією, тому не видавались.            

          Суд заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позов  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

          Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду свідчив, що він є засновником ПП «Володимирське будуправління». Позивач по даній справі, повідомив директора ПП «Володимивське будуправління»- ОСОБА_2, що він відповідно до вимог чинного законодавства має ліцензії на проведення робіт, тому ОСОБА_2 як фізична особа уклав з ним угоду, а потім з»ясувалось, що позивач не має ліцензій, тому йому було запропоновано, оформитися на роботу відповідно до вимог чинного законодавства, що і було зроблено. Він був прийнятий на посаду прораба, з окладом  1300 гривень, по закінченні робіт йому було оплачено згідно наказу.  Виконані позивачем і іншими робітниками роботи не були прийняті, оскільки були недоліки, які були виправлені в вересні місяці  2010 року іншими працівниками і після цього було здійснено оплату. Також пояснив, що позивач в його присутності отримував заробітну плату і особисто за неї розписувався.

          Свідок ОСОБА_7 суду свідчив, що він працює директором ПП «Володимирське будуправління», а в 2010 році працював прорабом, пояснив, що він завозив будматеріали на ремонт покрівлі на Попаснянському вагоноремонтному завод, де виконував роботи позивач, але як був оформлений позивач на роботу йому не відомо, роботи у позивача по покрівлі криши не приймав, оскільки останній був на окладі.

          Свідок ОСОБА_8 суду свідчила, що вона працює в ПП «Володимирське будуправління»бухгалтером - касиром і таж виконує обов»язки інспектора відділу кадрів. Пояснила, що позивач був прийнятий на роботу з 01.08.2010 року на посаду прораба з окладом 1300 гривень на підстави його заяви і звільнений з 31.08.2010 року, також на підставі його заяви. Командировочні не були передбачені кошторисною документацією, при виконанні робіт на Попаснянському вагоноремонтному  заводі, тому не видавались, заробітну плату позивач особисто отримав і  розписався у відомості про отримання.

          З довідки № 101 –1738 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що є наявною у справі, вбачається, що відповідно до вимог чинного законодавства, Приватне підприємство «Володимирське будуправління»є суб»єкт юридичної особи і вид діяльності за КВЕД, є будівництво будівель та інших споруд та роботи по ремонту.

          Доводи сторін, про те, що був наказ на прийняття ОСОБА_4, згідно його заяви  на  роботу, вбачається з наказу № 3 від 01.08.2010 року, що є наявним у справі.

          Про те, що згідно наказу було внесено запис до трудової книжки позивача, вбачається з ксерокопії трудової книжки, яка є наявною у справі, що під записом № 10 від 01.08.2010 року є запис про прийняття позивача на роботу прорабом до ПП «Володимирське будуправління»наказ № 3 від 01.08.2010 року, а запис за № 11 від 31.08.2010 року свідчить про звільнення позивача за власним бажанням, наказ № 4 від 31.08.2010 року.

          На підставі ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується  прийняти та оплатити виконану роботу.

          З ксерокопії договору підряду № ТДВ/МЕХ/)010013/ю від 22.07.2010 року, що є наявним у справі, вбачається що Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Приватне підприємство «Володимирське будуправління», що діє на підставі Статуту, уклали договір згідно якого,   підрядник, відповідач по даній справі –ПП «Володимирське будуправління»зобов»язався виконати по завданню замовника, ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»ремонт покрівлі ЦХЧ, загальною площею 2220.0 квадратних метрів, наведений перелік робіт які необхідно виконати з матеріалів підрядника, а замовник зобов»язався надати об»єкт та сплатити вартість робіт згідно додатку, що дає підстави суду визнати, що на проведення робіт по ремонту покрівлі на Попаснянському вагоноремонтному заводі, було укладено договір підряду з відповідачем по справі, а саме ПП «Володимирське будуправління», відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує доводи сторін та свідчення свідків, окрім того враховуючи, що відповідач ПП «Володимирське будуправління»було за даним договором підрядником, тому позивач, відповідно до вимог чинного законодавства, міг бути тільки субпідрядником.

          У  відповідності до ч.3 ст. 837 ЦК України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядником) зобов»язаний одержати спеціальний дозвіл, а згідно зі ст. 9 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності»від 01.06.2000 року, роботи у сфері будівництва( виконання  ремонтних робіт) підлягає ліцензуванню, як встановлено в судовому засіданні позивач ліцензій не має, тому договір про виконання робіт з позивачем, не відповідає вимогам чинного законодавства.

          З ксерокопії акту –допуску для виконання будівельних та монтажних робіт на території підприємства ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», що дозвіл на виконання робіт видано 28.07.2010 року ПП «Володимирському будуправлінню», а фактично роботи розпочались з 01.08.2010 року, що вбачається з відповіді № 610-ю від 06.09.2011 року, що є наявною у справі і підтверджує доводи відповідачів.

          Про те, що за виконані в серпні місяці 2010 року роботи по покрівлі на  Попаснянському вагоноремонтному заводі було сплачено ПП «Володимирське будуправління»вбачається з довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень місяць 2010 року, що є наявною у справі, і свідчить про те, що всі договірні відносини  і розрахунки мали місце з ПП «Володимирське будуправління»і підписи на них відповідача –ОСОБА_2 та представника замовника робіт.

          Доводи відповідачів відносно того, що буди недоліки в роботі по ремонту покрівлі на Попаснянському вагоноремонтному заводі, і вони були усунуті працівниками ПП «Володимирське будуправління в вересні місяці 2010 року і тільки після цього було остаточно сплачено за виконану роботу, вбачається з довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень місяць 2010 року, ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод»сплатив ПП «Володимирське будуправління», тобто коли позивач вже не працював у відповідача.

          З письмової угоди, що є наявною у справі вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали угоду, згідно якої останній зобов»язався виконати роботи по ремонту м»якої покрівлі на ТДВ «ПВРЗ»наведений перелік робіт і вказано, що вартість робіт по покрівлі за один кв.м., складає 15 гривень та прорабські 2 гривні за 1 кв.м., що підтверджує доводи відповідачів, відносно того, що угоду ОСОБА_2 було укладено, як фізичною особою,  і дає підстави суду визнати, що угода не відповідає вимогам чинного законодавства.

          З відомості про виплату заробітної плати № ВЗП-000013 за серпень місяць 2010 року вбачається, що під № 1 є прізвище ОСОБА_4, вказана сума 1065.22 гривень, в графі підпис про отримання, міститься підпис.

                Суд, критично відноситься до виводів представника позивача, відносно того, що довідка № 610-ю від 06.09.2011 року, про початок робіт, не відповідає дійсності, оскільки  по перше, вона надана на запит суду, по друге  на час дання довідки, відповідач не знаходився в договірних відносинах з ТДВ «ПВРЗ».

          На підставі ст.ст.  202,203,207,214, 628,837,839,840,843, 844,846,854  ЦК України, і керуючись ст.ст. 10,60,88, 212, 213, 214,215 218,  ЦПК України, суд

                                                                    ВИРІШИВ:

          В позові ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Володимирське будуправління»та ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною  відмовити за безпідставністю вимог.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду, Донецької області протягом 10-ти днів  наступного дня після його проголошення через Волноваський районний суд.

                                                                  Суддя: