АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дело №  22а-761 /2006                                                                        Головуючий в інстанції Лизенко І.В.

Доповідач Савченко В.О.

УХВАЛА іменем України

2006 року вересня «19» дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційоного суду Луганської області

у складі:

головуючого    Савченко В. О.,

суддів Карташова О.Ю.,Свинцової Л.М.

при секретарі Подколзіної СВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу

по апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від Об червня 2006 року

по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального   захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги учасникам бойових дій.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, не погоджуючись з постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 16 червня 2006 року, просить скасувати  його  та постановити нове, яким   відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Оскарженою постановою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. З відповідача управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на користь позивача стягнуто заборгованість по щорічної грошової допомоги за 2005 рік у сумі 1410 грн. У частині задоволення позову про стягнення щорічної грошової допомоги за 2003 та 2004 роки відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги апелянт вказав, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, безпідставно частково задовольнив позов ОСОБА_1, оскільки розмір одноразової щорічної допомоги, визначений правильно, на підставі ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України" відповідно на 2005 роки.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судової постанови немає.

Згідно ст. 159 КАС України рішення суду повинне бути законним і обгрунтованим. Цим вимогам закону оскаржене рішення повною мірою відповідає.

Суд повно і всебічно з*ясував обставини у справі, правильно прийшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача недоплаченої щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2003-2005 роки в розмірі 1898,75грн, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту " від 22 10 1993 року, яким передбачена виплата щорічної допомоги в розмірі за 2003-3005 роки як учаснику бойових дій в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем за вказаний час йому було виплачено всього 460 грн.

Відповідно до ст 12,13 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 10 1993 року щорічно до 5 травня, учасникам бойових дій шорічна одноразова допомога до 5 травня виплачується в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

На думку колегії суддів суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 на отримання доплати щорічної одноразової допомоги за 2005 роки як учаснику бойових дій в розмірі 1410 грн.

Так, ст. 28, 44, 34 Законів України " Про державні бюджети України" відповідно на 2003 -2005 роки встановлено , що у 2003-2005 роках виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах Інвалідам війни 1 групи -195 гривень, Інвалідам війни 2 групи - 160 гривень. Інвалідам війни 3 групи - 130 гривень, учасникам бойових дій -120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 65 гривень.

Згідно ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов*язків, або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий та відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Конституційного суду від 01 12 2004 року положення ст 44 Закону України " Про державний бюджет України на 2004 рік", якою передбачена виплата у 2004 році щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій - 120 гривень, визнано неконституційним.

При таких обставинах доводи апелянта задоволенню не піддягають, оскільки вони заперечують матеріалам справи.

З урахуванням викладеного підстав для  скасування або зміни оскарженого рішення, немає.

Керуючись ст., ст.. 198, 200,205,206 КАС України, Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального  захисту населення Лисичанської міської ради відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 16 червня 2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги учасникам бойових дій залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого адміністративного Суду України протягом місяця з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.