Справа №22ас-703 /2006                                                 Головуючий:

1 інстанція:   Фастовець   В.М. Доповідач:       Галан       Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 вересня 2006р.         Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого -             Галан Н.М.

суддів:                         Відєнєєвої О.П., Медведєвої Л.П

при секретарі -             Клюс Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду від 29 травня 2006 р. за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги учасникам бойових дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до управління праці і соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення матеріальної допомоги, посилаючись на те, що він як учасник бойових дій має право на одноразову щорічну допомогу, яка повинна надаватися щорічно до 5 травня в розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком, згідно ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", але надавалася не в повному обсязі. За 2003-2005р.р. недоплата склала 1898 грн. 75 коп. Просив стягнути на свою користь названу суму.

Суд частково задовольнив позовні вимоги. Стягнув з управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на користь позивача заборгованість з щорічної одноразової грошової допомоги за 2005 рік у сумі 1410 грн. В решті позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі УПСЗН просить скасувати постанову місцевого суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість постанови, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази та обгрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни.

Згідно п. 5 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Право   на   отримання         ОСОБА_1   грошової   допомоги   не

оскаржується відповідачем, розмір грошової допомоги визначений у п.5 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.

Згідно із ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.

Суд правильно застосував ст.22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Постанова суду ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1ч.1ст. 198, ст.200, ст.205 КАС України, судова колегія , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 29 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України безпосередньо протягом одного місяця з дня проголошення.