Справа №  2-1270/11  

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.11.2011 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого -  судді                            Слободяного О.Є.

при секретарі                                                      Пясковській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині Вінницької обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача  ОСОБА_2 36 000 грн.  основного  боргу та судові витрати, посилаючись на те, що 04 серпня 2010 року ОСОБА_1 надав в позику відповідачу  ОСОБА_2 49 000 грн., які відповідач  повинен був повернути 06.08.2010 року, про що написав відповідну розписку. 20 серпня 2010 р. відповідач повернув йому суму 13 000 грн.. сума 36 000 грн. не повернута до цього часу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні 12.10.2011 року позовні вимоги не визнав та пояснив, що він дійсно написав розписку, згідно з якою винен ОСОБА_1 49 000 грн., однак насправді ця розписка не відповідає дійсності. В дійсності у нього та ОСОБА_1 були спільні господарські справи –вони разом на біржі  купували сільськогосподарську техніку. Так як грошей у ОСОБА_1 не було, то він (ОСОБА_2 позичав гроші для придбання сільськогосподарської  техніки у інших людей. Після продажу вказаної сільськогосподарської техніки доля ОСОБА_1, яку він (ОСОБА_2 повинен був віддати останньому, склала 49 000 грн. Він віддав ОСОБА_1 47 000 грн., на що були відповідні розписки, однак ОСОБА_1 розписку на суму 20 000 грн. знищив. Вважає вимоги позивача безпідставними,  просить у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 29.11.2011 р. відповідач  ОСОБА_2 не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату,  час і місце слухання справи, про що свідчить розписка(а.с.19).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що відповідач  ОСОБА_2  04 серпня 2010 року  позичив у ОСОБА_1 в борг  49 000 грн., які відповідач  повинен був повернути 06.08.2010 року, про що свідчить  розписка.(а.с.5).  Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що ним дійсно була підписана вказана боргова розписка.  20 серпня 2010 р. відповідач повернув позивачеві ОСОБА_1  суму 13 000 грн.. про що свідчать підписи сторін по справі на зворотній стороні розписки(а.с.5, зворот). Сума 36 000 грн. не повернута до цього часу. що доведено поясненнями  представника позивача та матеріалами справи.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача  ОСОБА_2  про те, що він віддав ОСОБА_1 47 000 грн., на що були відповідні розписки, однак ОСОБА_1 розписку на суму 20 000 грн. знищив. Будь-які письмових доказів  на підтвердження своїх слів відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики  укладаеться  у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян…

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меньшій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меньшій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків,  коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Суд вважає, що відповідач  ОСОБА_2  не довів того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меньшій кількості, ніж встановлено договором та не довів того, що  договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Знаходження розписки, згідно з якою 04 серпня 2010 року позивач ОСОБА_1 надав в позику відповідачу  ОСОБА_2 49 000 грн., які відповідач  повинен був повернути 06.08.2010 року, у позивача ОСОБА_1  свідчить про те, що борг в сумі 36 000 грн. відповідач  ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_1 не повернув, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Правовідносини. які склались між сторонами, відповідають вимогам ст. 1046 ЦК України, згідно з якими за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)  грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повекрнути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та  такої ж якості.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 209, 212 -215 ЦПК України, суд -

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   36 000 грн. (тридцять шість тисяч грн.)  основного  боргу, 360 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 36 480 грн.(тридцять шість  тисяч чотириста вісімдесят  грн. )

Апеляційна скарга на рішення  може бути подана до апеляційного суду Вінницької обл. через Козятинський міськрайсуд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

Дата документу      29.11.2011  року