УХВАЛА

Іменем Украіни

10 липня 2007 року                                                                                      м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                          судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                                     КОЖУХ О.А., ЛЕСКА В.В.

при секретарі                         БОКЛАХ Г. І.

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апе­ляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськ-районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та мо­ральної шкоди, -

встановив  :

Відповідач ОСОБА_2 оскаржив рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2007 p., яким частково задоволено позов, пред'явлений до нього ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначеним рі­шенням суду стягнуто з відповідача на користь позивачки у відшкодування: завданої матеріальної шкоди - 100,00 грн., витрат по оплаті правової допомоги - 250,00 грн., судових витрат - 81,00 грн.

На думку апелянта, рішення суду неправильне та не враховує неправомірних дій позивачки, яка без дозволу відповідача встановила параболічну антену на зовніш­ню стіну будинку, що є стіною його квартири, пошкодила кріплення газової труби то­що. Цим позивачка порушила інтереси позивача, оскільки, зокрема, зіпсувала зовні­шній вигляд будинку, порушила ауру його житла, через що він змушений був залиши­ти свою квартиру. Просить рішення суду скасувати.

Позивачкою рішення суду не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: апелянта ОСОБА_2, який апеля­цію підтримав та пояснив, зокрема, що доводи про пошкодження позивачкою газової труби ґрунтуються лише на його словах, а вищезазначену квартиру він вже продав; позивачки ОСОБА_1, яка просить апеляцію відхилити як безпідставну, а закон­не рішення суду першої інстанції залишити без змін, обговоривши доводи сторін, пе­ревіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Справа № 22ц-1084/07                                            Номер рядка статистичного звіту: 23

Головуюча у 1-й інстанції ПИСАНЕЦЬ К.Н. Доповідач КОНДОР Р.Ю.

Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2 14.11.2006 p. самовільно зняв параболічну антену, яку напередодні позивачка, одержавши дозвіл КП „ЖРЕР № 4" м. Ужгорода, встановила на стіні АДРЕСА_1. Антена відповідачем повернута позивачці. Ці правильно встановлені обста­вини стверджуються листами КП „ЖРЕР № 4" м. Ужгорода №№ 178 „а" та 162 від 13.-14.11.2006 p., чинною постановою органу дізнання від 18.11.2006 р. про відмову в по­рушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 (а.с. 10-14), іншими матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Суд прийшов до вірних висновків про часткову доведеність позову щодо розмі­ру відшкодування матеріальної шкоди та про його недоведеність в частині компенса­ції моральної шкоди. Так, її матеріальні збитки склали 100,00 грн., сплачених за по­вторне встановлення антени 15.12.2006 p., підтверджені й витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 250,00 грн. (а.с. 17, 35). Належних доказів щодо заподіяння позивачці моральної шкоди суду не було надано. Відсутні в справі й докази на ствер­дження обставин, якими обґрунтовував свої заперечення відповідач.

Ці факти не спростовані.

Відповідно до ст.ст. 11-16, 22-23, 509, 1166, 1167 ЦК України, цивільно-правові зобов'язання виникають, зокрема, із заподіяння шкоди, особа вправі вимагати від­шкодування у повному обсязі завданої їй винними неправомірними діями іншої особи матеріальної і моральної шкоди. Кожна сторона повинна належно довести ті обстави­ни, на які вона посилається у підтвердження своїх вимог або заперечень, і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору (ст.ст. 11, 57-60 ЦПК України).

Вирішуючи позов по суті, суд правильно застосував до даних правовідносин по­ложення ЦК України щодо відшкодування шкоди, якими вони регулюються, та керува­вся нормами ЦПК України щодо вирішення спору в межах заявлених вимог та на під­ставі наданих сторонами належних і допустимих доказів.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляції відповідача. Твердження про неправомірність дій позива­чки, заподіяння нею шкоди законним інтересам відповідача, майну, інтересам інших осіб тощо - бездоказові. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, суб'єктивно-оціночні твердження та припущення відповідача щодо особи та дій пози­вачки до уваги не беруться. Повноважень на дії в інтересах інших осіб відповідач не має. За таких обставин, апеляцію слід відхилити, а постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити б є з з м і н .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох міся­ців з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.