Справа № 22ц - 4601 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Зосименко С. Г.
Категорія 19 Доповідач Пищида М. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2007 р. М. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Кузнецова В.О.
Суддів - Пищиди М. М. , Красвітної Т.П.
При секретарі Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа : КВЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2001 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа : КВЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська.
В ході судового засідання у суді першої інстанції, позивачі неодноразово уточнювали та доповнювали позовні вимоги і в остаточному варіанті просили суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1236 грн. та моральну шкоду у сумі 1500 грн., посилаючись на те, що 24. 06. 1999 року з вини відповідачів, внаслідок залиття водою при проведенні ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, була пошкоджена квартира АДРЕСА_2, яка належить позивачам на праві власності. Крім того, позивачам було завдано моральну шкоду, яка виразилася у тому, що їм були спричинені незручності для проживання у квартирі, вони були позбавлені можливості користуватися електричною енергією, пошкоджено їх майно та особисті речі.
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_43адоволені повністю та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 2523 грн. 92 коп., моральну шкоду у розмірі 1500 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 352 грн., витрати на надання правової допомоги у розмірі 330 грн. та сплачене державне мито у розмірі 59 грн. 50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього - 4795 грн. 42 коп.
В апеляційній скарзі відповідачі прохають суд скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04. 2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивачів , вважають , що неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам
справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, не доведено обставин, які суд вважав встановленими.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив* юридичну природу спірних правовідносин.
Судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду.
Як встановлено матеріалами справи, позивачі є власниками квартири АДРЕСА_2, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло / т.1, а. с. 16, 17/. На підставі акту ЖЕУ № 29 залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось з вини ОСОБА_1 / т.1, а. с. 18/ Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 186 від 25. 05. 2005 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої майну ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2, яке мало місце 24. 06. 1999 року склала - 2523, 92 грн./т.1, а. с. 123-135/.
Дані обставини підтверджені поясненнями сторін, матеріалами справи, яким суд надав належну оцінку у відповідності до ст. 60 ЦПК України.
За таких обставин суд правильно, виходячи із положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27. 03. 1992 року №6 та вимог ст. 440 ЦК України / в редакції 1963 року/ прийшов до висновку про те, що неправомірні дії відповідачів призвели до спричинення матеріальної шкоди. Посилання відповідачів на те, що вони є неналежними відповідачами по справі, оскільки на момент пошкодження квартири позивачів, власниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_6 та ОСОБА_5, спростовуються поясненнями сторін по справі, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, актом ЖЕУ № 29 про те, що залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось з вини ОСОБА_1 / т.1, а. с. 18/ та листом ДФ ТОВ «Оптима Телеком» № 5679 від 01. 12. 2006 року , про те, що ОСОБА_1 переніс свій телефонний номер у квартиру ОСОБА_5,6 за адресою : АДРЕСА_1 / т.2, а. с. 35/.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, стягуючи солідарно шкоду з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1, здійснюючи ремонт у вищезазначеній квартирі , діяв не у власних інтересах, а в інтересах подружжя.
Крім цього, районний суд прийшов до вірного висновку, стягуючи з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду у розмірі 1500 грн., оскільки заявлений ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розмір компенсації відповідає обставинам, характеру та тяжкості понесених ними моральних страждань та принципу розумності.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не є і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судове рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу.