Справа № 22ц-2997/07                                 Головуючий у суді 1 інстанції: Мазниця А.А.

Категорія   12                                                Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 липня 2007 року                     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Перцової В.А.

Суддів:                                              Красвітної Т.П.,  Лаченкової О.В.

При секретарі:                                   Кочковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності,  зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними,  визнання права власності,  витребування майна та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними і визнання права власності і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_1 про визнання права власності,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до апеляційного суду із апеляційними скаргами,  в яких просять скасувати рішення Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська від 16 жовтня 2006 року,  яким відмовлено в задоволенні їхніх позовів,  саме: позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання правд власності і позову ОСОБА_4  до ОСОБА_5,  ОСОБА_3,  ОСОБА_1 про визнання права власності; частково задоволено позови ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про визнання договорів недійсними,  визнання права власності,  витребування майна та ОСОБА_5 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про визнання договорів недійсними і визнання права власності; визнано недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та від 21 грудня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнано за ОСОБА_5 і ОСОБА_2 право власності на 1А частину зазначеної квартири за кожним; витребувано цю квартиру з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційних скарг вони посилаються на те,  що районний суд порушив вимоги норм матеріального і процесуального права,  не врахував дійсні обставини справи,  докази,  які були досліджені судом при першому розгляді справи,  не дав їм належної оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи,  суд першої інстанції,  розглянув по суті і ухвалив 16 жовтня 2006 року рішення відносно позову ОСОБА_2,  задовольнивши його позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1,  визнання за ним права власності на зазначену квартиру і витребувавши її на його користь із володіння ОСОБА_4,  а також відносно позовних вимог,  заявлених ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним,  відмовивши в задоволенні цього позову.

Але,  як зазначено в листі Васильківського психоневрологічного будинку-інтернату,  де знаходився ОСОБА_2(а. с.  207),  він помер ще 5 січня 2006 року.

Згідно вимог п. 1 ч. 1  ст.  201 та п. 1 ч. 1  ст.  203 ЦПК України,  суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті фізичної особи,  яка була стороною у справі,  якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво до залучення до участі в справі правонаступника.

Районний суд ОСОБА_2 про слухання справи за місцем його знаходження не повідомляв,  відомостей про його смерть не отримав; на порушення вимог норм процесуального права провадження по справі не зупинив,  не вирішив питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2,  чим порушив їх права,  і ухвалив рішення,  визнавши права і зобов'язавши вчинити дії відносно особи,  яка,  згідно ч. 4  ст.  25 ЦК України,  втратила правоздатність.

Також,  суд розглянув справу за участю ОСОБА_6,  який представляв інтереси ОСОБА_2 в судовому засіданні на підставі доручення від 12 жовтня 2005 року,  в той час як,  відповідно до п. 6 ч. 1  ст.  248 ЦПК України,  представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи,  яка видала довіреність.

Враховуючи наведене,  апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційні скарги,  рішення суду - скасувати і справу направити на новий розгляд.

Керуючись  ст.  307,  п. 4  ст.  311 ЦПК України,  апеляційний суд,  -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська від 16 жовтня 2006 року скасувати; справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

цього часу.