РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 червня 2007 року                                                                          м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області  у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Кондора Р.Ю., Ігнатюка Б.Ю.

при секретарі - Боклах Г.І. з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, та за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Берегівського районного суду від 27 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

23 жовтня 2006 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23 березня 2006 року в м. Берегово, вул. Петефі, 7 малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, із пневматичної рушниці вистрілив у бік малолітнього ОСОБА_6, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді наскрізної рани очного яблука, що згідно акту судово-медичного обстеження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Посилаючись на те, що син втратив ліве око, їздив на лікування в м. Одеса, яке спричинило матеріальні витрати, позивач просив стягнути з відповідачів 8 180 грн. на відшкодування матеріальної та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5091 грн. на відшкодування матеріальної та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 72 грн. судового збору, 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 400 грн. за послуги адвоката.

В апеляційній скарзі відповідачі порушили питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення на підставі наданих ними доказів.

Межі оскарження - на думку апелянтів заявлений позов на суму 8180 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та стягнута судом сума 5091 грн. не доведена належними доказами. На лікування сина вони надали позивачеві матеріальну допомогу 5000 грн., що підтверджується розпискою. За їхніми підрахунками позивач поніс витрати на лікування сина в сумі 3946 грн. 46 код. При визначенні розміру моральної шкоди в сумі 10 000 грн. суд не врахував роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування

Справа № 22ц - 884/07                                                                                  Номер рядка статистичного звіту : 20

Головуючий у першій Інстанції: Балог 1.1. Судця - доповідач : Леско В.В.

шкоди", згідно якого при визначенні розміру завданої моральної шкоди слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від страждань, які зазнав потерпілий.

В апеляційній скарзі позивача порушено питання про скасування рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. та ухвалення нового рішення про задоволення позову про стягнення 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Межі оскарження - на думку апелянта визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає моральним та фізичним стражданням сина, який втратив око і в подальшому позбавлений багатьох можливостей в оволодінні різного роду професіями.

Позивач підтримав подану ним апеляційну скаргу, а в задоволенні апеляційної скарги відповідачів просить відмовити з підстав, зазначених у запереченні.

Відповідачі підтримали апеляційну скаргу і просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, якому вони надали матеріальну допомогу в сумі 5000 грн. на лікування сина.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а апеляційна скарга відповідачів підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що постановою Берегівського районного суду від 8 серпня 2006 року кримінальну справу відносно неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, порушену за ст. 128 КК України за спричинення тяжких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_6, провадженням закрито у зв'язку з недосягненням віку з якого настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Рішення суду в частині стягнення 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди є обгрунтованим і відповідає вимогам закону.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 у частині стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що реальні витрати позивача за три поїздки до м. Одеси на лікування сина становлять 4400 грн. і додавши витрати позивача на четверту поїздку, які становлять 691 грн., прийшов до висновку, що розмір матеріальної шкоди слід визначити сумі 5091 грн.

Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи, оскільки з розписки позивача ОСОБА_1 вбачається, що 28 березня 2006 року позивач отримав від ОСОБА_4 5 000 грн. на лікування.

Позивач визнав у судовому засіданні, що зазначені 5000 грн. він отримав від відповідачів на лікування сина.

Наданими позивачем письмовими доказами підтверджуються понесені ним витрати на лікування сина в сумі 5091 грн.

Висновок суду про можливість зарахування 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди не грунтується на вимогах закону.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід змінити, стягнути з відповідачів на користь позивача 5091 грн. - 5000 грн. = 91 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, оскільки відповідачі довели, що добровільно надали позивачеві 5000 грн. на лікування сина.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо задоволення позовної заяви в повному обсязі не підтверджені належними доказами, а тому апеляційну скаргу слід відхилити і в решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307,308, 309, 313-315, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, відхилити.

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду від 27 березня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5091 грн. матеріальної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 91 грн. матеріальної шкоди.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з

моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної

інстанції.