Головуючий у 1 інстанції: Кошкош О.О.                                     Справа № 22-а- 1134/08

Суддя-доповідач: Шаптала Н.К.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2008 року                                                                                              місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.

при секретарі судового засідання:                     Білоус К.І.

З участю сторін: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення   Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2001-2005 роки та за 2007 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були задоволені в повному обсязі та на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто недоотриману суму на оздоровлення у розмірі 8438,40 грн.        

Відповідач  з вказаною постановою суду не погодився, та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача та представника позивача, перевіривши матеріалами справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради - задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини справи і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, якій встановлена 3-га група інвалідності і їй відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент її виплати.

Колегія вважає, що суд першої інстанції  вірно виходив саме з вимог Закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими, в свою чергу, керувався відповідач, сплачуючи позивачу допомогу у менших розмірах, замість встановлених нормами ст. 48 Закону № 796- XII від 28.02.1991 року, - тобто чотирьох мінімальних заробітних плат. 

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Відповідно до ст.17  ЗУ № 2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, та вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення   Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2007 року, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення   Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2001-2005 роки та за 2007 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були задоволені в повному обсязі та на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто недоотриману суму на оздоровлення у розмірі 8438,40 грн. - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили.

Колегія суддів: