Судове рішення #1918184

                                                                                                                   Суддя-доповідач Геращенко І.В.

                                                                                                                   Суддя І інстанції Мозолєва Т.В.

                                              

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

 УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2008 року                                                                                  справа    22-а-1429/08

      зал судового засідання  № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                Геращенка І.В.

суддів                                     Міронової Г.М., Сіваченка І.В.

при секретарі                        Танцюра Н.С.

за участю:

позивача                                 ОСОБА_1 

відповідача                            не з'явився 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року у справі № 2-а-36/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області «про визнання рішення незаконним та зобов'язання перерахування пенсії», -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Первомайську Луганської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання провести перерахунок пенсії у відповідності до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування». В частині позову про зобов'язання відповідача компенсувати втрату донарахованої частини пенсії, як це передбачено статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування» було відмовлено.  

Відповідач не погодився з судовим рішенням і оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні зазначеного позову, посилаючись на те, що висновок суду суперечить діючому законодавству, а саме: судом невірно застосовано норми статті 42, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування».

             Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Первомайську Луганської області і отримує пенсію за віком з 07.06.1993 року.     

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач набув право на пенсійне забезпечення до вступу в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV від 09.07.2003 року (надалі Закон № 1058), продовжував працювати після вступу в дію зазначеного Закону. На момент звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у 2006 році не існувало ніяких законодавчих обмежень щодо обов'язкової умови для перерахунку пенсії - наявність 2 років страхового стажу.  

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, з наступних підстав. 

Позивач набув право на пенсійне забезпечення до вступу в дію Закону № 1058, останній перерахунок пенсій було проведено з 01.01.2004 року у зв'язку з вступом в дію зазначеного Закону і продовжував працювати менш ніж 2 роки, набувши на 07.07.2006 року, день звернення із заявою про перерахунок пенсії до відповідача, додатковий страховий стаж з 01.06.2006 року по 30.06.2006 року, сплачуючи страхові внески до ПФУ України.

Зазначені обставини не спростовуються сторонами у справі.   

Стаття 1 Закону № 1058 визначає, що застрахована особа, це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 40 Закону № 1058 передбачає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а саме, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

 Дію частини четвертої статті 42 Закону № 1058 зупинено на 2007 рік згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 р. Установити, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 р.

Але в 2006 році, коли позивач звернувся до відповідача, діяла частина 4 статті 42 Закону № 1058, а саме, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

В першому абзаці цієї норми права не йдеться про якийсь конкретний страховий стаж після призначення пенсії, а лише задекларовано право на перерахунок у разі його збільшення, та зазначено, що цей необмежений будь-яким терміном стаж повинен бути врахований.

В абзаці другому цієї ж частини зазначено, що кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Тобто в ньому мова йде про обмеження кількості перерахунків мінімальним строком в два роки після попереднього перерахунку пенсії. Посилання в Законі на урахування страхового стажу після призначення пенсії не містить обов'язкового збільшення стажу саме на два роки, а зазначає лише на те, що страховий стаж (будь-яке його збільшення) повинен враховуватися при перерахунку.

Всі необхідні документи для перерахунку своєчасно надані позивачем і знаходилися у відповідача з моменту звернення із заявою про перерахунок пенсії у 2006 році.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене чи обмежене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку відносно неправомірності дій відділу пенсійного забезпечення в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, оскільки зазначені дії не відповідають вимогам ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, яка діяла на момент звернення позивача у 2006 році. Щодо позову в частині зобов'язання відповідача компенсувати втрату донарахованої частини пенсії, згідно до вимог статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування», то суд першої інстанції правильно прийняв рішення про відмову у задоволенні, вказавши на їх безпідставність.    

На підставі викладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 19 листопада 2007 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені  в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

            З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198-200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 19 листопада 2007 року у справі № 2-а-36/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області «про визнання рішення незаконним та зобов'язання перерахування пенсії» - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної чинності з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

           

Головуючий                                                                 І.В. Геращенко                             

            Судді                                                                             Г.М. Міронова

                                                                                                  І.В. Сіваченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація