У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          16 жовтня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

             У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в червні 2003 року мало місце залиття його квартири АДРЕСА_1 з боку відповідачів, які проживають поверхом вище, внаслідок цих дій йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 4633 грн. та моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 1500 грн.

             Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня     2005 року у задоволенні позову відмовлено.

             Рішенням Апеляційного суду Запорізької  області від 22 лютого        2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення про стягнення з відповідачів солідарно 4633 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. - моральної шкоди.

            У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду Запорізької  області від 22 лютого 2006   року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін