Справа № 2-650/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
        головуючого судді          Бочко Ю.І.

при секретарі          Шиліній М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ УМВС України в Херсонській області про усунення перешкод в користуванні майном,-

встановив:

09.08.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 21.07.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1427 та зареєстрованого ХДБТІ за реєстраційним №31010846 належить житловий будинок №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні. На даний час він позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки в зазначеному будинку без жодних правових підстав проживає відповідачка ОСОБА_2, яка своєю поведінкою чинить йому перешкоди у здійсненні його права власності та категорично відмовляється звільнити вказаний будинок.

20.09.2010р. відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи орган опіки та піклування Суворовської у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування нерухомого майна недійсним, мотивуючи тим, що на час укладення оспорюваного нею договору дарування будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 21.07.2010р., в зазначеному будинку постійно проживали вона та її малолітня донька, тому, на думку позивача, вказаний правочин був укладений з порушенням діючих норм цивільного права та інших нормативно правових актів України, в зв'язку з чим просила суд встановити факт постійного проживання її малолітньої доньки в будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні та визнати договір дарування будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 недійсним.

12.10.2010р. до початку розгляду судом справи по суті позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні шляхом виселення ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_4 22.06.2002р року народження з передачею йому дублікатів ключів від вхідних дверей будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні.

Під час розгляду справи по суті позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, мотивуючи тим, що на момент звернення до суду з позовом йому не було відомо місце реєстрації відповідачки ОСОБА_2, в домовій книзі на спірне домоволодіння, яка була видана позивачу взамін втраченої, зареєстрованими значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Коли в судовому засіданні представником ОСОБА_2 були надані копії втраченої домової книги з яких вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні шляхом скасування сектором громадянства та реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ УМВС України в Херсонській області реєстрації ОСОБА_2 за адресою м. Херсон, вул. Ціолковського, 57 та виселення ОСОБА_2 і її малолітньої доньки ОСОБА_4 22.06.2002р року народження з передачею ОСОБА_1  дублікатів ключів від вхідних дверей будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та його представник ОСОБА_6 підтримали первісні позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві та в заяві про збільшення розміру позовних вимог, позов просили задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити та надали суду заперечення на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідачки за первісним позовом ОСОБА_7 в судовому засіданні первісний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні та наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви з підстав, у ній зазначених.

Представник органу опіки та піклування проти задоволення первісного позову заперечував, посилаючись на те, що згідно з законом держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Зустрічний позов підтримав.

Представник сектора громадянства та реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ УМВС України в Херсонській області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду від 15.11.2011р. зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи орган опіки та піклування Суворовської у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування нерухомого майна недійсним був залишений без розгляду через неявку позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, судом були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що попередній власник будинку –батько позивача ОСОБА_5 набув право власності на будинок №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні на підставі договору купівлі-продажу, який був укладений між ним та ОСОБА_10 (батьком відповідачки) на прохання останнього, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні телеграмою. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_11 14 липня 1998 року за реєстровим № 33. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 20.05.2011р. по справі №2-2525/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_5 ОСОБА_1 ОСОБА_12 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_10.

На момент розгляду справи в суді житловий будинок №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні належить позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування, укладеного 21.07.2010р. між ним та ОСОБА_5 та посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1427 та зареєстрованого ХДБТІ за реєстраційним №31010846.

Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним правомочним власником будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні, його право власності зареєстроване у відповідному державному реєстрі.

З розрахункової книжки по розрахункам за воду та каналізацію МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона»вбачається, що відкрито особовий рахунок №16505700 на ОСОБА_1, яким проводиться оплата послуг з водовідведення та водопостачання будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні.

17.08.2010р. був укладений договір про користування електричною між  ОСОБА_1 та ВАТ «Херсонобленерго».

Відкриття особових рахунків зі сплати житлово-комунальних послуг на позивача свідчить про виконання ним обов’язків по утриманню своєї власності.

Відповідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили, що позивач неодноразово намагався вселитися в належний йому будинок №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні, однак відповідачка постійно чинить йому перешкоди та категорично відмовляється виселятися.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідачка ОСОБА_2 та її малолітня дитина не має права користуватися майном позивача ОСОБА_1, оскільки з цього приводу відсутній будь-який договір, або інша законна підстава. Зазначена обставина свідчить про те, що відповідачка без законних підстав користується чужим майном, чим порушує права позивача як власника майна.

Згідно з положеннями ст. 319 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.

Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Із зазначеного слід дійти висновку, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов’язок по утриманню до досягнення повноліття дитиною несуть батьки дитини. Це означає, що саме ОСОБА_2 має такий обов’язок щодо своєї доньки ОСОБА_4, а не позивач ОСОБА_1, який не є членом сім'ї відповідачки та не зобов’язаний забезпечувати житлом її та її малолітню дитину.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання здійснюється остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням. Зважаючи на те, що відповідачка не є власником будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні і не набула права користування вказаним будинком, а її реєстрація за зазначеною адресою чинить позивачу перешкоди в користуванні його майном, оскільки позбавляє його права розпорядитися належним йому будинком, суд вважає позовні вимоги про зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою м. Херсон, вул. Ціолковського, 57 цілком законними та обґрунтованими.

Доводи представника відповідача про невизнання позову слід визнати необґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених по справі доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.317,319,391 ЦК України, ст.156 ЖК України, ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні шляхом скасування сектором громадянства та реєстрації фізичних осіб Суворовського РВ УМВС України в Херсонській області реєстрації ОСОБА_2 за адресою м. Херсон, вул. Ціолковського, 57 та виселення ОСОБА_2 і її малолітньої доньки ОСОБА_4 22.06.2002р року народження з будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні з передачею ОСОБА_1  дублікатів ключів від вхідних дверей будинку №57 по вул. Ціолковського в м. Херсоні.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

СуддяОСОБА_13