16 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Очаківський рибоконсервний комбінат” до відділу державної виконавчої служби Очаківського міського управління юстиції, Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, інспекції Головного державного реєстратора флоту України, капітана Миколаївського морського торговельного порту, Державного казначейства України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю “Просвітньо-виробничо-комерційна фірма “Сяйво”, ОСОБА_8 та Регіонально торговельно-промислової палати Миколаївської області, треті особи Акціонерне товариство “Український інноваційний банк”, відділ державної виконавчої служби Заводського району Миколаївського міського управління юстиції, про визнання дій державного виконавця неправомірними,  визнання угод та свідоцтв недійсними, визнання права власності, за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та представника Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” - Дмитрука Сергія Мироновича на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від  21 грудня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Представники ОСОБА_2 та СДП “Укрспецюст” звернулися до Верховного Суду України з касаційними скаргами на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6.07.2005 р., залишене  без  змін  ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21.12.2005 р., яким позов задоволено частково: визнано незаконними дії та постанову державного виконавця від  20.06.2005 р. про звернення стягнення на судно; визнано недійсними договори від 15.07.2003 р. та 18.07.2003 р. про реалізацію судна та його продаж, визнано недійсними свідоцтва про право власності на судно та про право плавання під державним прапором України, які були видані 27.11.2003 р. капітаном Миколаївського морського торговельного порту на ім'я ОСОБА_1; за позивачем визнано право власності на спірне судно з покладанням обов'язку на ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по його передачі позивачу; вирішено питання про повернення покупцям грошових сум сплачених за придбання судна; в решті позову відмовлено.

У касаційних скаргах представники відповідачів просять скасувати судові рішення, посилаючись на невірне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Представник СДП “Укрспецюст” - Новіков О.П. подав до касаційного суду  заяву про приєднання до касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що звернення стягнення на майно боржника: Відкритого акціонерного товариства “Очаківський рибоконсервний комбінат”, яке перебувало у податковій заставі, було вчинено державним виконавцем з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, зокрема вимог ст. 52 цього Закону, оскільки судові рішення, за якими цьому товариству присуджені інші стягнення, були ухвалені пізніше, ніж майно (судно) було внесено у податкову заставу, а вартість спірного судна не перевищувала розміру заборгованості боржника  перед заставодержателем.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.                                                                                                                          

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному порядку суд перевіряє в межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено судами з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційних скаргах доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та представника Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” - Дмитрука Сергія Мироновича відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :