Справа №2-1992/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року                                                                                            

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді                      Стрельбицького В.В.

при секретарі                                  Тарапацькому Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»про захист прав споживача та відшкодування завданих збитків,

встановив:

       Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»в якому просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 1083,68 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. та неустойку в розмірі 11866,15 грн.

        В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 13.05.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір №976 на виконання робіт, згідно якого відповідач зобов’язувався виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому товаристві «Наука»на території села Старий Яричів, Кам’янка-Бузького району Львівської області. Згідно п.2.4. вказаного договору термін виконання робіт становить 90 днів з дня оплати замовником вартості робіт. Позивачем 13.06.2008 року повністю сплачено вартість робіт в розмірі 1083,68 грн., що стверджується банківською квитанцією №7651000054041213356415. Однак, станом на день звердння до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та технічна документація їй не надана. 23.03.2011 року позивач звернулась до відповідача з претензією та вимогами відшкодувати завдані їй збитки та сплатити неустойку, однак відповідач відмовив в задоволенні таких.  Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи.  Крім того позивачу, як споживачу діями відповідача було завдано моральної шкоди, яка полягає в суттєвих фізичних та моральних стражданнях, пов’язаних з невиконанням відповідачем договору. Зневага до неї з боку відповідача негативно відображається на її авторитеті серед її колег та сусідів.  

         В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, дав пояснення аналогічні доводам викладеним у позові. Просить позов задоволити.

         Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просить відмовити в задоволенні позову.

         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 13.05.2008 року між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було укладено договір №976 на виконання робіт, згідно якого відповідач зобов’язувався виготовити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення садівництва в садівничому товаристві «Наука»на території села Старий Яричів, Кам’янка-Бузького району та додаткову угоду до даного договору /а.с.4/.

          Згідно п.2.4. вищевказаного договору термін виконання робіт становить 90 днів з дня оплати замовником вартості робіт.

         Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме: квитанцією №7651000054041213356415 /а.с.9/, що ОСОБА_1 13.06.2008 року повністю сплатила вартість робіт по вищезазначеному договору №976 від 13.05.2008р. в розмірі 1083,68 грн.

         Також як вбачається з матеріалів справи 23.03.2011 року позивач зверталась до відповідача з претензію про розірвання договору та відшкодування збитків /а.с.5-6/, в якій просила повернути сплачені нею кошти в розмірі 1083,68 грн. та сплатити неустойку в розмірі 11866,15 грн. на що отримала відповідь від 22.04.2011р. /а.с.9/ в якій вказується, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки для виготовлення технічної документації вона подала рішення Старояричівської сільської ради, а необхідно було подати розпорядження голови районної адміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка на яку необхідну виготовити технічну документацію знаходиться за межами села Старий Яричів.

         Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання показав, що позивачка повідомлялась лише по телефону про необхідність надання розпорядження районної адміністрації. При укладенні договору позивач надала усі необхідні документи.

         Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Відповідно до ч.1ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

         Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи.

           Разом з тим ст.551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

           Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

           Таким чином враховуючи вищевказане, суд вважає, що позивачу було завдано збитків неправомірною бездіяльністю відповідача, оскільки під час розгляду справи встановлений той факт, що при укладенні договору позивачем було надано документи для виготовлення технічної документації із землеустрою, дані документи відповідачем були перевірені і жодних зауважень до них не було, про необхідність надання додаткових документів належним чином позивачку повідомлено не було, у зв’язку з чим ОСОБА_1 була позбавлена реалізувати своє право на отримання у володіння земельну ділянку та на її використання, а тому в частині стягнення завданої матеріальної шкоди позов є підставним. Разом з тим, суд приходить до переконання, що оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір завданих позивачу збитків,  відповідно до норм ст.551 ЦК України, таку слід зменшити до 500,00 гривень і в цій частині позов слід задоволити частково.

Щодо моральної шкоди, то суд вважає, що в задоволенні цієї частини позову слід відмовити, так як ця вимога є не обґрунтованою, оскільки позивачем не представлено належних доказів, які б  підтверджували факт завдання їй моральної шкоди.

         Відповідно до норм статті 88 ЦПК України, якою встановлено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача належить стягнути, понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 215, ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд

                                                       вирішив:

        Позов задоволити частково.

        Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1083,68 грн., 500,00 гривень неустойки та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1703 (одна тисяча сімсот три) гривні 68 коп.

      В решті позовних вимог відмовити.

      Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»на користь держави 51.00 гривню державного мита.

        На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення.

Суддя:                                                                                      Стрельбицький В.В.