У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        16 жовтня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” про визнання права на майновий пай та його видачу в натурі,

в с т а н о в и л а :

               У березні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1958 року  по 1988 рік працювала і була членом колгоспу “Нива”, із членів колгоспу не виходила, з 1993 року перебуває на пенсії, має право на отримання майнового паю, проте відповідач це її право не визнає.

             Рішенням Гайворонського районного суду від 5 листопада 2002 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від     20 березня 2003 року, у задоволенні позову відмовлено.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Гайворонського районного суду від 5 листопада 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від  20 березня 2003  року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін