У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2005 року, яким

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                   громадянина України,

                                 раніше  не  судимого,

                                 засуджено

-    за ч.3 ст. 309  КК України  на 5 років  позбавлення волі.

      Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду  Дніпропетровської  області від 2 вересня 2005 року вирок залишено без зміни.

      Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 17.01.2005р., знаходячись на АДРЕСА_1, на прохання невстановленої слідством особи,  незаконно зберігав за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 без мети збуту, особливо наркотичний засіб  -  макову соломку  в особливо великому розмірі загальною вагою 13 кг 470 г, який  18.01.2005р. працівниками міліції було виявлено і вилучено за місцем його проживання.  

     У касаційній скарзі, як видно з її змісту, засуджений  ОСОБА_1 порушує питання про перегляд  судових рішень щодо нього  у зв'язку з порушенням норм кримінального і кримінально-процесуального закону. Вважає, що наркотичний засіб  не зберігав. Просить вирок і ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

     Адвокат ОСОБА_2 у своїй скарзі порушує питання про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв'язку з порушеннями кримінально-процесуального закону, неповнотою досудового і судового слідства  та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. У вироку відсутні докази вини про те, що макова соломка належала ОСОБА_1 Суд призначаючи ОСОБА_1  покарання не врахував  пом'якшуючі покарання обставини, не застосував ст.69,75 КК України і призначив йому  надмірно суворе покарання, яке не відповідає тяжкості злочину і його особі. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають  з таких підстав.

      Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Висновки суду щодо винуватості  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України за обставин, викладених у вироку ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні,  яким суд дав належну оцінку.     

     Покарання засудженому  ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеня  тяжкості  вчиненого ним злочину, даних про його особу та обставин, що пом'якшують покарання, і за своїм розміром є мінімальне.

      Доводи у скаргах про те, що вина ОСОБА_1 не доведена і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи перевірялись судом апеляційної інстанції  і  обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду.

     Порушень кримінально-процесуального закону на досудовому слідстві і в судовому засіданні, які б істотно вплинули на правильність  постановлених  судових рішень не встановлено.    

     Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скаргах, не вбачається.

                    Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                                          у х в а л и л а :

       У задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 про перегляд вироку  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2005 року та  ухвали апеляційного суду Дніпропетровської  області від 2 вересня 2005 року  щодо  ОСОБА_1 - відмовити.

                                                           Судді:

 Присяжнюк Т.І.              Косарєв В.І.                       Глос Л.Ф.