12 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_1, треті особи Відкрите акціонерне товариство “Запоріжалюмінбуд” і Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ Реєстр”, про повернення акцій, за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та  ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - РВ ФДМ України) звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2004 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.05.2005 р., яким у позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги РВ ФДМ України посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що                 РВ ФДМ України звернувся до суду за захистом порушеного права з пропуском строку позовної давності та відсутності доказів у підтвердження поважності причини пропуску цього  строку.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з  висновком місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 11 травня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :