Справа № 130/1520/24

Провадження № 1-в/127/120/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Тишківського С. Л..,

за участі секретаря Оніщук В.В.,

прокурора Озерського Е.Е.,

особи, стосовно якої розглядається подання ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Анатолія Дудоладова відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року до покарання у виді п`яти років двох місяців позбавлення волі, про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Анатолія Дудоладова відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року у справі №130/1520/24 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 подання підтримав та просив суд привести вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року у справі № 130/1520/24 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

Прокурор Озерський Е.Е. у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Анатолія Дудоладова відносно засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року у справі №130/1520/24 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, та звільнення засудженого від призначеного судом покарання за діяння, караність якого усунута законом.

Представник державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, вивчивши подання установи виконання покарань, з`ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженого приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч.1 ст. 62 КК України), 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року у справі №130/1520/24, яким за ч. 1 ст. 357 засуджений до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 185 КК України засуджений до покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання 5 років 2 місяці позбавлення волі.

Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року щодо засудженого ОСОБА_1 , набрав законної сили 25 вересня 2024 року.

Законом України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року  до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна», яке вчинене шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Оскільки, стаття 185 КК України містить відсилку до ст. 51 КУпАП, яка фактично визначає нижню межу вартості викраденого майна для кримінальної відповідальності за крадіжку, то з 09 серпня 2024 року відповідальність за ст. 185 КК може настати, якщо розмір викраденого перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом станом на 1 січня звітного податкового року.

За приписами Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2024 році становить 3028 грн.

Відповідно до вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року (справа №130/1520/24), вбачається, що ОСОБА_1 10.04.2024 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вартість викраденого майна становить 1124,93 грн.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З урахуванням положень Закону № 3886-IX  та висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21) про те, що положення Закону № 3886-IX є законом України про кримінальну відповідальність, з огляду на що підлягають застосуванню норми, передбачені ст. 5 КК України, ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі, вчинене ОСОБА_1 діяння не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 185 КК України.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, карність якого усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону чи переглядає статті Кримінального кодексу України, оскільки такі дії у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. ст. 5, 74 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд –

УХВАЛИВ:

Подання начальника державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» Анатолія Дудоладова відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства - задовольнити.

Привести вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 року (справа №130/1520/24) відносно ОСОБА_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі частини 2 статті 74 КК України  від покарання у виді п`яти років двох місяців позбавлення волі, призначеного йому вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 (справа 130/1520/24), за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку із усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.05.2024 (справа 130/1520/24) за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для виконання начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя