Справа № 308/3119/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді –  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання –  ОСОБА_2 , прокурора –  ОСОБА_3 , обвинуваченого –  ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000853 від 11.12.2024 року, про обвинувачення  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженць м. Борне-Суліново, Республіка Польща, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановленому досудовим розслідуванням дату, однак не пізніше 05.11.2024, перебуваючи на території парку «Боздош» в м. Ужгород Закарпатської області, у зелених насадженнях, знайшов поліетиленовий пакетик, в якому знаходилось не менше 44 (сорок чотири) пігулок, зеленого кольору та рослину речовину, та оглянувши попередньо його вміст, привласнив собі, з метою власного вживання, тим самим здійснив придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено МДМА (3,4 метилендіоксиметамфетамін), загальною масою (у перерахунку на МДМА основу) становить 3,9419 г наркотичного засобу, обіг якого обмежено, канабіс, загальна маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 1,7270 г особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, 2C-NBOMe (2-(4-бром-2,5-диметоксифеніл)-N-((2 метоксифеніл) метил) етанамін) масою 0,0015 г; 3 згортків паперу, які містились в одному згортку фольги з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, фенциклін (1-(1- фенілниклогексил)-піперидин, загальною масою 0,0058 г психотропну речовину, обіг якої обмежено, метамфетамін, масою (у перерахунку на на метамфетамін основу) 0,0961 г.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на зберігання психотропної речовини. ОСОБА_4 , незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, МДМА (3.4 метилендіоксиметамфетамін), загальною масою (у перерахунку на МДМА основу) 3,9419 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливих великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» №188 від 01.08.2000, становить великий розмір, а також наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, загальна маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 1, 7270 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 2C-B-NBOMe (2-(4-бром-2.5-диметоксифеніл)-N-((2 метоксифеніл) метилетанамін) масою 0,0015 г; 3 згортки паперу, які містились в одному згортку фольги з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, фенциклін (1-(1- фенілциклогексил)-піперидин, загальною масою 0.0058 г; психотропну речовину, обіг якої обмежено, метамфетамін, масою (у перерахунку на метамфетамін основу) 0,0961 г, до моменту їх виявлення та вилучення у нього працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку 05 листопада 2024 в період часу з 06 годин 40 хвилин по 08 годин 42 хвилин.

За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.

Оскільки прокурор та обвинувачений, його захисник не заперечили щодо фактичних обставин провадження, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому. Повідомив, що не має відношення до розповсюдження таких у жодному разі. Вживання пов`язане з тим, що у 2020 році у нього виявлено аутоімунне захворювання, що спричиняє тривожний розлад, самостійно вирішив використовувати МДМА замість антидепресантів. Розуміє протиправність таких дій, припинив їх вчиняти. Всі препарати були вилучені під час обшуку за місцем проживання, залежності від таких не має, проблемою є розлад, лікується у невропатолога. Препарати знайшов у Боздошському парку.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена повністю.

Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, у великих розмірах

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Пунктами 2, 3 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути  призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості,  індивідуалізації та законності,  покарання  повинно відповідати  характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Разом з тим, з врахуванням наведених пом`якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, по медичну допомогу у КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" не звертався, суд вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень є міра покарання, передбачена санкцією ч. 2 ст. 309 КК України – штраф, який сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов по справі не заявлено. Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого. Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 309 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 3581 (три тисячі п`ятсот вісімдесят одну) грн. 55 коп. за проведення експертизи №СЕ-19/107-24/11914-НЗПРАП від 30.12.2024 року, (одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська територіальна громада, 24060300, код одержувача: 37975895, р/рахунок: UA658999980313070115000007493, призначення: за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів).

Стягнути з ОСОБА_4 6765 (шість тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 15 коп. за проведення експертизи №СЕ-19/107-24/11913-НЗПРАП від 27.11.2024 року, (одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська територіальна громада, 24060300, код одержувача: 37975895, р/рахунок: UA658999980313070115000007493, призначення: за експертизу матеріалів, речовин та виробів).

Стягнути з ОСОБА_4 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 7 коп. за проведення експертизи №СЕ-19/107-25/1997-НЗПРАП від 17.02.2025 року, (одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська територіальна громада, 24060300, код одержувача: 37975895, р/рахунок: UA658999980313070115000007493, призначення: за проведення експертизу матеріалів, речовин та виробів).

Стягнути з ОСОБА_4 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп. за проведення експертизи №СЕ-19/107-24/11912-НЗПРАП від 27.11.2024 року, (одержувач: ГУК у Закарпатській області/Ужгородська територіальна громада, 24060300, код одержувача: 37975895, р/рахунок: UA658999980313070115000007493, призначення: за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів).

Речові докази:

- електронні ваги без маркування, що упаковані до спеціального пакету НПУ RIC 2177142; пластикову картка, що упакована в спец. пакет НПУ WAR 1882244; пристрій для дробіння та 4 металеві трубки для куріння без залишків наркотичних речовин, що разом упаковані до спеціального пакету НПУ RIC 2177141; психотропна речовина МДМА, яка поміщена до спеціального пакету Україна МВС ЕС №3711151; психотропна речовина МДМА, яка поміщена спеціального пакету Україна МВС ЕС №6099943, дві пластмасові баночки та одна пластмасова коробка із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які поміщено до спеціального пакету НПУ №RIC 2177143 - знищити.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

       Суддя Ужгородського міськрайонного суду

       Закарпатської області                                                                                       ОСОБА_1