26.03.2025

Справа №522/5060/25

Провадження №1-кп/522/2120/25

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2025 року                                                                 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025162510000265 від 11.02.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дачне Одеського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 26.10.2018 року Вінницьким районним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 24.08.2023 року по відбуттю строку покарання,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 186 ч.4 КК України,

учасники процесу:

прокурор – ОСОБА_4 ,

захисник – адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 186 ч.4 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вдатися спроб переховуватися від суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник заперечив проти продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити його на домашній арешт.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 лютого 2025 року Приморським районним судом м. Одеси ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні на строк до 12.04.2025 року з визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 КПК України.

Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України, за який встановлена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.

Суд не вважає слушним посилання прокурора на наявність щодо обвинуваченого ризику передбаченого статтею 177 ч.1 п.3 КПК України.

Разом з тим, відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, останній раз за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 5 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, наразі не зменшилися та продовжують існувати з високою ймовірністю.

З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно оскільки ОСОБА_3 судом не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи вищезазначене, на теперішній час підстави для скасування чи зміни обраного відносно обвинуваченого оскільки ОСОБА_3 заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому міри запобіжного захисту, суд на теперішній час не вважає його слушним і таким, що підлягає задоволенню. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна його на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти встановленим ризикам, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження та не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.

При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Мантурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року встановлено, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі». Таким чином, гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а явку обвинуваченого на судове засідання.

Що стосується розміру застави, то суд вважає, що достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, буде визначення її у розмірі 80 (сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 182, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 186 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25 травня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого справа № 522/5060/25, провадження по справі № 1-кп/522/2150/25.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати до суду за кожною вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Суддя                                                                                                ОСОБА_1