справа № 208/3290/25

№ провадження 1-кп/208/1031/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 р.        м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046160000064 від 27 лютого 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільськ Міловського району Луганської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого у ТОВ «Проматом», маючого на утриманні малолітню доньку: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до обвинувального Акту від 14.03.2025 року під час досудового розслідування встановлено, що 26.02.2025, приблизно о 21.00 год., (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено). ОСОБА_5 , знаходився біля будинку N? 6 по вулиці Олександра Алєксенка у місті Кам?янське, де також перебувала і ОСОБА_7 . Під час перебування у вказаному місці та у зазначений час між ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 склалися взаємні неприязні відносини та стався конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 фізичного болю шляхом нанесення удару. Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 фізичного болю шляхом нанесення удару, ОСОБА_5 , знаходячись 26.02.2025, приблизно о 21.00 год., (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), біля будинку N? 6 по вулиці Олександра Алексєєнка у місті Кам?янське, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення удару в область грудної клітини людини можливо спричинити їй фізичного болю. передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, розташувавшись навпроти ОСОБА_7 , наніс останній один удар кулаком правої руки в область грудної клітини. Своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні удару в грудну клітину, ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 болісні відчуття, що не призвело до порушення анатомічної цілісності тканин або нормального функціонування органів тіла людини, тобто не спричинили тілесних ушкоджень. Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

14.03.2025 року між прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025046160000064 від 27 лютого 2025 року та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони погодили покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор та захисник в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просили цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Узгоджені вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За таких обставин, угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 належить затвердити, ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити останньому узгоджену сторонами міру покарання.

       Керуючись ст. ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 14.03.2025 року, укладену між прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому, узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

       Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Суддя         ОСОБА_1