Справа № 191/3184/24

Провадження № 2/191/1068/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року                                                                 м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді                                        Порошиної О.О.,

за участі секретаря судового засідання                Бугайової Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся позивач із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41019,46 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» обґрунтовані наступним.

20.02.2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкрито відновлювальну кредитну лінію. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 грн. Процентна ставка 15% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

20.12.2021 року між АТ «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено Договір факторингу, відповідно, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Елат Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 20.02.2014 року.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 41019,46 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, крім того просить стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

14.08.2024 року від представника відповідача – адвоката Білоусова Г.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він посилався на те, що позивачем надано суду як доказ наявності заборгованості: копію анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-банк»; копію довідки про умов кредитування з використання картки; правила користування платіжною карткою, копія договору факторингу; копію паспорту ОСОБА_1 , розрахунки та виписки з руху грошових коштів. Вказані документи не можуть підтверджувати факт існування боргу відповідача перед позивачем, так як розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. Копія анкети-заяви позичальника не може підтверджувати існування боргу, оскільки вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні Цивільного кодексу України і для укладення договору обов`язковим елементом процедури такого укладення є прийняття такої пропозиції (акцепт), відсутність якого підтверджується матеріалами справи, що свідчить про не існування договору між сторонами. Додатково зазначає, що в зазначеній анкеті відсутні будь які умови, які є істотними для кредитного зобов`язання: в анкеті не вказана сума грошових коштів, яка надається ОСОБА_2 в якості кредиту, а позивач зазначає в позові суму заборгованості за кредитом, яку не зрозуміло звідки було нараховано, відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обов`язок повернення тієї чи іншої суми, відсутній строк надання грошових коштів позивачем та строк повернення цих коштів відповідачем, відсутні будь-які посилання на картку, з якої відповідач міг отримувати грошові кошти, відсутня умова про отримання цієї картки відповідачем. В позовній заяві представник ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» також не вказує ні номеру картки, ні номеру рахунку, з якого начебто отримані чи іншим чином використані грошові кошти, та на який вони мали бути повернені. Відсутнє таке посилання і в доданому до позову розрахунку заборгованості. Також позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику. До позовної заяви не долучено та відсутній в матеріалах справи детальний розрахунок заборгованості відповідача, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути позивач, а також відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашення кредитних грошових коштів. Також позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до відповідача, а саме в матеріалах справи відсутній оригінал договору про передання права вимоги та оригінали додаткових угод до цього договору, що виключає можливість впевнитися, що право вимоги до відповідача передавалося позивачу. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

09.10.2024 року до суду надійшли додаткові пояснення по справі, у якій представник позивача позовні вимоги підтримував з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просили розглядати справу без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач до судового засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом установлено, що 20.02.2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду без/№ про обслуговування кредитної картки та відкрито відновлювальну кредитну лінію, шляхом підписання анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка».

20.12.2021 року між АТ «Альфа Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу №4, відповідно до умов якого правовідносини за заборгованістю за кредитним договором № CCNG-63100745 була здійснена заміна кредитора з АТ «Альфа Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

До матеріалів справи долучена копія Договору факторингу №4 від 20.12.2021 року, яка містить лише першу, передостанню і останню сторінки.

Також до позову долучено витяг з додатку до Договору факторингу від 20.12.2021 року, а сам Додаток №1-1 до Договору факторингу від 20.12.2021 року, витяг з Додатку №1-1 не надано. Крім того, не зазначено ким сформований наданий витяг – відсутні посада, прізвище, ім`я та по-батькові, а також відсутня інформація про підпис посадової особи. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договору без/№ від 20.02.2014 р. згідно Анкети –заяви, а не з приводу кредитного договору № CCNG-63100745 від 20.02.2014 р., як вказано у Додатку №1-1.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі кредитного договору без/№ від 20.02.2014 р. згідно Анкети – заяви.

Крім того, на підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом станом на 20.12.2021 року, яка становить загальну суму заборгованості у розмірі 41019,46 грн. (а.с. 32).

17 грудня 2020 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №278/2177/15-ц, провадження № 61-22158св19 (ЄДРСРУ № 93630925) підтвердив раніше висловлену правову позицію стосовно належних доказів, які підтверджують факт видачі кредитних коштів.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц).

Суд звертає увагу, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Підпункт 14 пункту 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року (далі – Положення), що діяло на час виникнення кредитних відносин між сторонами по даній справі, вказує, що первинний документ – документ, який містить відомості про операцію.

Пункт 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.  Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі (п. 51 Розділу 3 Положення).

Також пункт 52 Положення вказує, що первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку, а внесення виправлень до первинних документів не допускається (п. 53).

У даному випадку до позовної заяви долучено копію виписки по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 20.02.2014 по 20.12.2021 р., з якої вбачається, що станом на 20.12.2021 року, загальна сума заборгованості за договором №630100745 становить 36442,49 грн. (а.с. 20-31).

Однак, дана виписка не є належним доказом, так як не містить інформацію щодо дати складання, а також того, що вона відноситься до кредитного договору без/№ від 20.02.2014 р. згідно Анкети – заяви , що зумовлює її недійсність.

Виписки по рахункам або касовий документ - заява про видачу готівки можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог та порушення прав позивача, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Порошина