Справа № 199/3455/25

(3/199/2049/25)

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 березня 2025 року                                                                                            м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

за ч. 3 ст. 130 КУпАП,        

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні 24 січня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. За зазначене правопорушення на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Протягом року після вчинення зазначеного правопорушення ОСОБА_2 повторно вчинив адміністративне правопорушення за наступних обставин:

20 лютого 2025 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 по Центральному мосту у м. Дніпро керував транспортним засобом «MITSUBISHI SPACE STAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори працівників патрульної поліції.

ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто у його відсутність.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП та ОСОБА_2 підписаний без зауважень;

?рапортом інспектора-чергового ВП № 1 ДРУП № 2 в Дніпропетровській області, яким підтверджений факт керування  ОСОБА_2 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмови останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану наркотичного сп`яніння;

?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суд виходить з того, що ОСОБА_2  вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку. Таким чином, ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.

За протоколом про адміністративне правопорушення зазначені діяння ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відомості про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2024 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні 24 січня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. За зазначене правопорушення на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Матеріали справи не містять посилання на вчинення ОСОБА_2 інших адміністративних правопорушень, передбачених будь-якою з частин ст. 130 КУпАП в межах одного року до вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, тому ознака спеціальної повторності, яка утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП відсутня. В той же час, враховуючи зазначену вище постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 лютого 2024 року, в діянні ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

               Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:

26.03.2025