1Справа № 335/2478/25 3/335/859/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року                                                                          м. Запоріжжя

       Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

       23.02.2025 о 11 год. 44 хв., в м. Запоріжжі, на Прибережній автомагістралі/вул. Перемоги, б.78, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Space Star державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технологічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор. Про повторність попереджений, від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.

Своїми діями  ОСОБА_1  порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, узв`язку з чим працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1№254446 від 23.02.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

        ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з`явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

       Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, а саме: рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП, сержанта поліції Бєльського Г.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2025; оптичним диском з відеозаписом з камери працівника поліції; архівом правопорушень; довідкою про повторність скоєння адміністративного правопорушення, інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Чаусової О., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року за порушення ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню піддавався двічі, а саме: рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2025, ЄУН 331/6463/24, штраф у сумі 17000 грн., та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2024, ЄУН 335/10196/24, з накладенням на нього стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Згідно п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху (щодо проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку) є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 130 КУпАП.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Окрім того, ОСОБА_1 будь-яких заяв щодо спростування протоколу про адміністративне правопорушення не надав.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП визначено, що дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції – тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Що стосується додаткової міри покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, то вважаю неможливим його застосування, оскільки немає відомостей стосовно того кому належить автомобіль, яким керував ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь Держави. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 1, 40-1, 221, 279, 284, 287, 294, 130 ч. 3 КУпАП, суддя

                                        ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

       Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. на користь Держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 307  КУпАП,  штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

       Суддя                                                                 В.О. Макаров