ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року Справа № 160/33452/24

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСластьон А.О.

за участі секретаря судового засіданняТкач Д.М.

за участі:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1   про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії №395 від 08.11.2024, за результатами проведеного 08.11.2024 медичного огляду ОСОБА_1 , якого визнано на підставі ст. 78 «В» графи II Розкладу хвороб районною військово-лікарською комісією (РВЛК) придатним до військової служби;

- зобов`язати 20 Регіональну Військово-лікарську комісію Міністерства оборони України провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я ОСОБА_1 з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , п`ятий батальйон, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.11.2024 він був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та примусово доставлений для проходження військово-лікарської комісії до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської ради «Міська лікарня №7». За результатами огляду рішенням військово-лікарської комісії ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби. Того ж дня, за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був доставлений в навчальний батальйон Військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважає, що військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 порушено процедуру проведення медичного огляду. Зокрема, військово-лікарською комісією не надано оцінки результатам діагностичного звіту щодо на наявності в його крові антитіл до гепатиту С. Також, позивачем не пройдено огляд у лікаря психіатра,  офтальмолога, стоматолога, інфекціоніста. Так, з даних застосунку Helsi вбачається, що прийом лікарем офтальмологом здійснювався 09.11.2024 в той час, коли позивач вже перебував у військовій частині, а консультація у лікаря інфекціоніста є незавершеною. Позивач звертався із заявою до 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в якій просив скасувати висновок ВЛК у формі довідки №395 та призначити повторну військово-лікарську комісію з метою встановлення факту непридатності його до військової служби. За результатами розгляду заяви листом №1854/8740 від 04.12.2024 20 Регіональна військово-лікарська комісія повідомила позивача про те, що направлення діючого військовослужбовця для проведення медичного огляду здійснюється за місцем проходження військової служби на підставі поданого рапорту на ім`я командира військової частини. Позивач не погоджується із оскаржуваним висновком ВЛК, оскільки він не враховує наявності у позивача діагнозу «агресивна форма гепатиту С в1», пробійної виразки шлунку, травми ЧМТ у вигляді ВСД. З огляду на викладене вважає дії відповідачів з призову його на військову службу протиправними, відтак, вбачає наявність підстав для звільнення його з військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 січня 2025 року об 11:00.

13.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України надійшов відзив, в якому представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити повністю. Вказує, що позивачу було проведено медичний огляд стосовно ступеня його придатності до військової служби. Довідкою №395 від 08.11.2024 позивача на підставі статті 78 В графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби. Відповідач зазначає, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку. Крім того, звертає увагу, що експертною комісією НОМЕР_2 РВЛК не знайдено підтвердження захворювання, яке спростовує статтю, визначену ВЛК КНП КМР «Міська лікарня № 7», та визначало б ступінь придатності до військової служби інший, ніж визначений довідці №395. Відповідач зауважує, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

14.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Військова частина НОМЕР_1 , зокрема, зазначає, що визнання протиправними дій чи рішень начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , які стосуються мобілізації позивача, не відновлять його порушених прав, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби. Правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_4 , пов`язані з мобілізацією позивача, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізації та направленням позивача з 08.11.2024 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 . На думку відповідача, направлення позивача у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною, звідки вибув військовослужбовець. При цьому, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2024 є виконаним з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини. Відповідач не вбачає протиправності дій щодо призову позивача на військову службу та подальше направлення його до військової частини для проходження служби.

У судове засідання 30.01.2025 відповідачі не з`явилися, витребувані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 докази не надали. Під час судового засідання позивачем було заявлено клопотання про повторне витребування доказів у відповідачів. Протокольною ухвалою суду клопотання позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 20.02.2025.

Ухвалою суду від 31.01.2025 суд постановив повторно витребувати докази у справі від 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, а саме: положення про 20 Регіональну Військово-лікарську комісію Міністерства оборони України; протокол ВЛК та постанови ВЛК з відміткою про отримання позивачем; висновки лікарів із зазначенням дати проведення огляду та висновком про придатність позивача до військової служби; книги протоколів засідання призовної комісії; карту медичного огляду; інформацію про те, чи направлявся ОСОБА_1 на додаткове медичне обстеження чи повторний медичний огляд відповідно до п. 2.9. розділу ІІ Положення №402, а також результати такого обстеження/огляду; висновок лікаря-офтальмолога та лікаря-інфекціоніста за наслідком обстеження позивача; інші документи, на підставі яких була видана довідка №395 від 08.11.2024.

Також, зазначеною ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 про призов позивача на військову службу, а у Військової частини НОМЕР_1 - наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу В/Ч НОМЕР_1 .

05.02.2025 від 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України надійшла заява на виконання ухвали суду від 31.01.2025, в якій відповідач зазначає, що запитуваною інформацією НОМЕР_2 РВЛК не володіє, оскільки не проводила медичний огляд позивача для визначення його ступеня придатності до військової служби.

Ухвалою суду від 06.02.2025 постановлено витребувати у Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 наступні докази у справі: положення про Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протокол ВЛК та постанови ВЛК з відміткою про отримання позивачем; висновки лікарів із зазначенням дати проведення огляду та висновком про придатність позивача до військової служби; книги протоколів засідання призовної комісії, карту медичного огляду та висновки лікарів за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії; інформацію про те, чи направлявся ОСОБА_1 на додаткове медичне обстеження чи повторний медичний огляд відповідно до п. 2.9. розділу ІІ Положення №402, а також результати такого обстеження/огляду;  висновок лікаря-офтальмолога та лікаря-інфекціоніста за наслідком обстеження позивача.

У засідання, призначене на 20.02.2025,   ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовою частиною НОМЕР_1 витребувані судом докази не надано. Протокольною ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні до 13 березня 2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 повторно витребувано докази у Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27.02.2025 та 04.03.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла частина запитуваних судом документів: витяг з наказу №88 Генерального директора КНП КМР «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3» від 28.01.2024, витяг за наказу №241-ос Генерального директора КНП КМР «Центру первинної медико-санітарної допомоги №3» від 25.09.2024, довідка №395 ВЛК від 08.01.2024, копія з книги протоколів засідань ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 .

11.03.2025 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2024 №330. Також, відповідач повідомив суд, що станом на 25.02.2025 курсант ОСОБА_1 перебуває в навчальному батальйоні №4 ВЧ НОМЕР_1 .

Протокольною ухвалою від 13.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши час та дату проголошення судового рішення - 20.03.2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 постановлено поновити судовий розгляд справи №160/33452/24, повернувшись до стадії з`ясування обставин у справі та дослідження доказів, у зв`язку із надходженням від ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснень від головного лікаря ВЛК та копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.11.2024 №1137.

У судове засідання, призначене на 20.03.2025, з`явився позивач, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду відповідачі в судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

ІНФОРМАЦІЯ_9 подано до суду клопотання від 18.03.2025 №486/юр про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) від 08.11.2024 №1137 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 №330 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини в якості курсанта навчального взводу навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. Підстава - поіменні списки, мобілізаційні розпорядження, облікові документи, рапорти командирів підрозділів (вх.№13029/8-10 від 08.11.2024).

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, в позовній заяві позивач вказує на істотні порушення, допущені військово-лікарською комісією під час проведення медичного огляду, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про придатність його до військової служби з подальшим призовом та направленням для проходження військової служби до військової частини.

Зокрема, позивач зазначає, що військово-лікарською комісією не надано оцінки результатам діагностичного звіту щодо наявності в крові позивача антитіл до гепатиту С. Також, ОСОБА_1 звертає увагу, що ним не пройдено огляд у лікаря психіатра,  офтальмолога, стоматолога, інфекціоніста. Так, з даних застосунку Helsi вбачається, що прийом лікарем офтальмологом здійснювався 09.11.2024 в той час, коли позивач вже перебував у військовій частині, а консультація у лікаря інфекціоніста є незавершеною. Позивач, серед іншого, вказує на формальність медичного огляду, який було проведено менш ніж за годину.

Судом встановлено, що 08.11.2024 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 в Комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської ради «Міська лікарня №7».

Позаштатна постійно діюча військово-лікарська комісія у ІНФОРМАЦІЯ_10 створена наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.01.2024 №19 (а.с.155), із урахуванням наказу від 01.05.2024 №190, зі змінами, внесеними наказом від 25.09.2024 №241-ос (а.с.180).

За результатами огляду, рішенням військово-лікарської комісії у формі довідки від 08.11.2024 №395, ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби за статтею 78В графи ІІ Розкладу хвороб. За наслідками проведеного медичного огляду постановлено діагноз: «зрослий злам верхньої третини великогомілкової  кістки нижньої кінцівки (а.с.11, а.с.168).

Того ж дня - 08.11.2024 за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №330 від 08.11.2024 ОСОБА_1 був доставлений до Військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.

Щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України     органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої     статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»     призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та     Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За приписами частини першої     статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»     (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Зі змісту положень     статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»     вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров`я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.

Частина п`ята     статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»     передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання медичного огляду регулюється розділом ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого     наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402     (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункти 1.1. Розділу ІІ Положення №402 передбачають, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І, пункту 1.4 глави І розділу ІІ Положення №402.

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 14 днів (підпункт 2.8.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до п.1.2. глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі – Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п.3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до     Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (пункт 3.1. глави 3 Розділу ІІ Положення №402).

З п. 3.4 глави 3 розділу ІІ вбачається, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" (пункт 3.8. Розділу ІІ Положення №402).

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії у трьох примірниках.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на такі обставини.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є хворим на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС), РНК HCV, стійка вірусологічна відповідь, отримує лікування з 2022 року, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста-інфекціоніста від 14.02.2025 (а.с.135).

На момент проходження позивачем медичного огляду, відповідно до діагностичного звіту Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської первинної медико-санітарної допомоги №3 від 08.11.2024 за послугою «аналіз, антитіла до гепатиту С», показники лабораторних досліджень підтвердили наявність антитіл до гепатиту С в крові пацієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, ОСОБА_1 є носієм вірусу гепатиту С (а.с.10).

Згідно зі ст.4 розділу І Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, під час мобілізації в умовах воєнного часу медичний огляд проводиться за відповідним пунктом статті з урахуванням ступеня порушення функції печінки на час огляду.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час медичного огляду не пройшов огляд лікарем інфекціоністом, попри наявність позитивного тесту на наявність в його крові антитіл до гепатиту С (а.с.10), що є порушенням п. 3.1. глави 3 Розділу ІІ Положення №402.

Так, в матеріалах справи міститься діюче станом на 08.11.2024 електронне направлення до лікаря-інфекціоніста з відсутньою в ньому відміткою про завершення прийому.

Також, в оскаржуваній довідці військово-лікарської комісії №395 від 08.11.2024, за результатами проведеного 08.11.2024 медичного огляду ОСОБА_1 не надана оцінка ступеню придатності позивача до військової служби в контексті застосування відповідної статті Розкладу хвороб, до яких включено хронічні вірусні гепатити, які містяться, зокрема, у статті 4 та статті 54 Розкладу хвороб.

Окрім зазначених вище порушень, знайшли свого підтвердження обставини щодо непроходження позивачем медичного огляду психіатром, окулістом та стоматологом, що є порушенням пункту 3.1. глави 3 Розділу ІІ Положення №402.

Так, з електронного направлення застосунку Helsi вбачається (а.с.12), що прийом у лікаря офтальмолога мав місце 09.11.2024 в той час, коли ОСОБА_1 ще 08.11.2024 був відправлений до військової частини НОМЕР_1 (а.с.189, а.с.208-209).

Обставини порушення порядку проходження позивачем медичного огляду не були спростовані відповідачами в ході розгляду справи належними та достовірними доказами попри те, що докази двічі витребовувалися судом у Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зокрема, ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 та від 25.02.2025 у Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 витребувано, серед іншого, висновки лікарів із зазначенням дати проведення огляду ОСОБА_1 , карту обстеження та медичного огляду позивача; інформацію про те, чи направлявся ОСОБА_1 на додаткове медичне обстеження чи повторний медичний огляд, а також результати такого обстеження/огляду;  висновок лікаря-офтальмолога та лікаря-інфекціоніста за наслідком обстеження позивача.

Зазначені докази не надано відповідачами.

Відтак, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами не доведено правомірність висновку про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

З цих підстав, а також з огляду на суперечність змісту наявним у справі доказам суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 , головного лікаря ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.205).

Попри те, що суд не вправі надавати оцінку діям лікарів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури прийняття оскаржуваного висновку.

Наявні в матеріалах справи докази та з`ясовані в судових засіданнях обставини свідчать про порушення в спірних правовідносинах процедури прийняття військово-лікарською комісією оскаржуваної постанови, оформленої у вигляді довідки №395 від 08.11.2024.

На переконання суду, встановлені порушення є істотними та такими, що перешкоджають досягненню мети проведення медичного огляду – визначення придатності позивача до військової служби.

При наданні оцінки процедурним порушенням, які були допущені суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного висновку від 08.11.2024 №395, суд бере до уваги співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може бути наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

У даній справі суд констатує, що висновок суб`єкта владних повноважень за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 міг бути іншим, за умови дотримання суб`єктом владних повноважень процедури, визначеної Положенням №402.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про протиправність постанови військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді довідки №395 від 08.11.2024, що має наслідком її скасування.

Щодо заявлених вимог про скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а також зобов`язання військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби.

Згідно з ч.1     ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №     2232-XII від 25 березня 1992 року     (далі по тексту     Закон України №     2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З існуючого на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.

Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби.

В ході розгляду справи судом скасована постанова військово-лікарської комісії, оформлена у вигляді довідки №395 від 08.11.2024, з огляду на її протиправність.

Відтак, за відсутності доведення факту придатності ОСОБА_1 до військової служби призов його на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.

Суд дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині позовних вимог, суд керується також ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд розуміє, що питання мобілізації та призову на військову службу є надзвичайно важливими та чутливими темами в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів.

Проте, зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах.

Той факт, що сторона відповідача (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 ) при прийнятті оскаржуваного висновку не вжила заходи задля дослідження результатів аналізів ОСОБА_1 про наявність в його крові антитіл до гепатиту С, а також допустила порушення процедури проходження медичного огляду, свідчить про невиконання стороною відповідача свого обов`язку - з`ясування всіх обставин справи (ст.2 КАС України), адже саме відповідач має довести в суді те, що його рішення є правомірним (ч. 2     ст. 77 КАС України).

Щодо зобов`язання 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я ОСОБА_1 з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог, з огляду на таке.

На момент розгляду справи ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та проходить військову службу у військові частині НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених     Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання     Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.

Відтак, задоволення позовних вимог у спосіб, про який просить позивач, суперечитиме вимогам п. 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення №402, окрім того, що такий спосіб захисту не є ефективним в спірних правовідносинах.

Щодо ефективного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Отже, підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування всіх рішень, прийнятих за наслідками порушення процедури призову позивача на військову службу.

Відтак, підлягає скасуванню як наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2024 №1137 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу, так і наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 №330 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Окрім цього, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання військової частини звільнити позивача з військової служби.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Натомість, проведення медичного огляду у статусі військовослужбовця на підставі рапорту в порядку п. 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення №402, поставить позивача в невиправдане становище, яке вимагатиме ініціювання нової процедури медичного огляду, необхідність якої викликана виключно протиправними діями суб`єкта владних повноважень на стадії призову позивача на військову службу.  

Щодо висновків Верховного Суду у справі №160/2592/23.

Суд не враховує висновки Верховного Суду у справі №160/2592/23, оскільки вважає їх незастосовними до спірних правовідносин.

Так, у справі №160/2592/23 позивач зазначив про відсутність хвороб, які б свідчили про його ймовірно можливу непридатність до військової служби.

Натомість, в цій справі позивач з моменту виникнення спірних правовідносин заперечує свою придатність до військової служби.

У справі №160/2592/23 належне відновлення порушених прав позивача суди розглядають через відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав.

У розвиток цієї позиції судом в цій справі застосовано один із базових принципів права про те, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків. Зазначений принцип не було використано Верховним Судом у справі №160/2592/23.

Суд не погоджується з позицією Верховного Суду у справі №160/2592/23, що факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову на військову службу не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до     статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.

На переконання суду, непроходження позивачем медичного огляду, а так само порушення порядку його проведення свідчить про те, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено факт придатності позивача до військової служби.

Інший підхід протирічить завданням адміністративного судочинства.

Натомість, відсутність у статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» такої підстави для звільнення з військової служби як непроходження позивачем медичного огляду під час його призову є виключно свідченням того, що законодавець при написанні зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка є непридатною до служби або не пройшла медичний огляд.

Попри зазначене, суд не позбавлений можливості відновити порушені права та захистити інтереси особи, послуговуючись принципом верховенства права та спираючись на ст. 129 Конституції України, яка визначає, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАС України).

Частиною 2     ст. 77 КАС України     визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3     ст.139 КАС).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3633,60 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 як суб`єкта владних повноважень, яким першим було допущено порушення порядку проведення процедури призову позивача на військову службу.

Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (ідентифікаційний код: 26637746, місцезнаходження: 49069, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 65), ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії №395 від 08.11.2024, за результатами проведеного 08.11.2024 медичного огляду ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" від 08.11.2024 №1137 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2024 №330 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 )  судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст  рішення суду складений  26.03.2025.

Суддя                                                                                 А.О. Сластьон