У Х В А Л А

25 березня 2025 року Справа № 640/10619/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Міщенко Д.А.,

прокурора – Чустрака Д.В.,

позивач не прибув,

представник відповідача 1 не прибув,

представника відповідача 2 – Янчука О.С. (за посадою),

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду клопотання Державної служби геології та надр України про залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) (далі – позивач) з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) (далі – відповідач 1), Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (30014, Хмельницька область, Славутський район, с.Ташки, код ЄДРПОУ 21314234) (далі – відповідач 2) про:

визнання протиправним і скасування наказу відповідача 1 від 12.08.2016 № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами відповідачу 2;

визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6155, виданого відповідачу 2 на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм".

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 02 червня 2020 року позовну заяву повернув заступнику прокурора Хмельницької області.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД постановою від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнив, вказану вище ухвалу суду скасував, а справу направив до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 03 листопада 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. У зв`язку з ліквідацією суду справу направлено в Черкаський окружний адміністративний суд.

За результатом автоматизованого розподілу вказана справа передана для розгляду судді Бабич А.М. Ухвалою від 27 січня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу та продовжив її розгляд правилами загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження. У підготовчому засіданні 25.03.2025 допустив заміну позивача процесуальним правонаступником - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 43672853).

30.01.2025 на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (далі – Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що прокурор міг дізнатися про підстави для спору з відкритих реєстрів про видачу спецдозволів та дізнався, отримавши запит Служби безпеки України від 07.04.2017 щодо необхідності вивчення такого питання. Зі вказаних подій процесуальний строк звернення до суду пропущений без поважних причин. Акцентує увагу на тому, що з приводу обчислення строків наявна судова практика Верховного Суду: постанова від 12.12.2023 №240/21810/23, від 13.02.2024 №340/3868/23, 13.02.2024 №826/3868/23, 13.02.2019 №826/13768/16, а також у справах №560/22266/23, №420/25855/23, №240/235927/23, №240/25334/23, №240/24589/23 та інші.

Від прокурора для суду надійшло письмове заперечення, в якому вказав, що обставинам належного позивача для цієї справи суди надали правову оцінку, а строк пропущено з поважних причин. Інші учасники щодо Клопотання заперечень не надали.

У підготовчому засіданні 25.03.2025 присутні представники просили задовольнити їх правові позиції, вказані в письмових заявах. Представник відповідача 2 просив Клопотання задовольнити повністю.

Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень згідно з абзацом другим ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд відповідно до ч.3 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Для належного обчислення процесуального строку, який обчислюється для подання позову прокурором, суд урахував вимоги ст.23 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру” (далі – ЗУ № 1697-VII).

На прокуратуру, відповідно до п.2 ч.1 ст.2 вказаного Закону та п.3 ст.1311 Конституції України, покладаються  функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Обов`язку моніторингу відкритих державних реєстрів у порядку нагляду за діяльністю іншими суб`єктами владних повноважень, які не є правоохоронними органами, у т.ч. процедури постійного її інформування органами державної влади про прийняті рішення з дати їх ухвалення, закон для органів прокуратури не встановлює.

У вказаному контексті потрібно розрізняти зміст понять: «умова», «підстава», «привід», «передумова» тощо.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді згідно з приписами ст.23 ЗУ № 1697-VII полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тобто, процес з`ясування органами прокуратури відомостей про те, чи існує загроза інтересам держави у визначених правовідносинах полягає у виникненні приводу, умов отримання відомостей, з`ясування можливих чи фактичних наслідків, правовій оцінці визначеним правовідносинам, обрання належного способу захисту інтересів держави. В останньому судовий порядок не є обов`язковим, хоча і допустимим способом захисту. Для саме такого способу закон вимагає з`ясування у встановленому законом порядку владних повноважень визначених органів державної влади, звернення до них органом прокуратури, отримання та подальша оцінка їх відповідей.

У ст.6 Конституції України презюмовано, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, всі органи державної влади повинні виконувати власні функції та завдання в інтересах держави. То ж саме у разі з`ясування неналежного, на думку прокурора, виконання владних повноважень чи неналежним чином, тобто, всупереч інтересам держави Україна, у нього виникає право на звернення до суду для відстоювання цих інтересів. Підставою ж для такого звернення є саме отримання відомостей у встановленому законом порядку від відповідних органів державної влади про непогодження порушення ними вказаних інтересів та небажання їх відновити, а не про їх загальну діяльність.

Тому  суд дійшов висновку, що для заявлених у цій справі правовідносин дата видачі спецдозволу та публікація цієї дії у відкритих реєстрах не є підставою для представництва інтересів держави прокурором в суді та належить до його передумов і обставин, що потребують подальшого доказування. До таких передумов належить і отримання прокурором від СБУ окремих відомостей, позаяк вони потребували подальшої перевірки у визначений законом спосіб. Підстави для звернення прокурора в інтересах держави виникли виключно після отримання у встановленому законом порядку від належного позивача відомостей щодо непогодження з оцінкою його дій як таких, що порушують інтереси держави.

Строки звернення до суду в цій справі за наявним суб`єктним складом та предметом спору не пропущений. Інші доводи сторін безпідставні та правова оцінка їм надана в ухвалі суду від 25.03.2025.

Висновки в судових справах, на які посилається відповідач 1, не застосовні для заявлених у цій справі обставин і фактів, оскільки не є достатньо подібними за передумовами, умовами, підставами та редакцією законів, якими регулювалися.

Протилежні доводи Клопотання не обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 2-20, 44-53, 169, 240-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Державної служби геології та надр України про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Анжеліка БАБИЧ