16 жовтня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до  дочірнього підприємства “Прогрес-Трейнінг” відкритого акціонерного товариства “Прогрес”  (далі - ДП “Прогрес-Трейнінг” ВАТ “Прогрес”) про відшкодування моральної шкоди, за  касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2004 року,

                             встановила:

У лютому 2002 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ДП “Прогрес-Трейнінг” ВАТ “Прогрес” про відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача.

Зазначали, що в червні 2000 року вони придбали в магазині Одеської філії ДП “Прогрес-Трейнінг” ВАТ “Прогрес” диван “Орфей” вартістю 1927 грн. 80 коп., з гарантійним строком експлуатації 18 місяців.

В лютому 2000 року диван, з виявленими недоліками, був зданий відповідачу для проведення гарантійного ремонту, а в послідуючому, після виявлення аналогічних недоліків, був йому повернутий, а договір купівлі-продажу розірваний.

Посилаючись на те, що ДП “Прогрес-Трейнінг” ВАТ “Прогрес” продало їм товар неналежної якості, чим   порушило  їх права споживачів,   просили  стягнути у відшкодування завданої моральної шкоди по 2000 грн. кожному.

Справа судами розглядалась неодноразово.  

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2004 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3- відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставлять  питання про скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення, - про задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

            Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

                                                                       ухвалила:

           Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити

          Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.