2-а-5409/11  

                                                                                                  30.11.2011

ПОСТАНОВА

Іменем  України

30 листопада  2011 року                                                                                                   м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Головного управління  праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої у 2011 році разової грошової допомоги учаснику бойових дій та  визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Головного УПСЗН Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої у 2011 році разової грошової допомоги учаснику бойових дій та визнання дій протиправними.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Згідно ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня позивач має  право на отримання грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

На підставі ч. ІІІ ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік”  мінімальний розмір пенсії (в тому числі за віком) і прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено з 01 квітня 2011 року в розмірі 764 гривень. Таким чином у 2011 році (до 5 травня) відповідач Головне управління праці та соціального захисту населення повинен був виплатити позивачу 764 х 5 = 3820 грн. Виплатив лише по 460 гривень, тобто утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі 3820–460 = 3360 гривень. Позивач просить стягнути суму боргу.

В наданих запереченнях, відповідач просить залишити адміністративний позову без розгляду, посилаючись на пропуск  позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.. 99 КАС України, а також посилаючись на те, що ГУПСЗН  не є належним відповідачем, оскільки  не здійснювало розрахунку суми до виплати учасникам бойових дій, дії головного управління направлені виключно для забезпечення оперативної та своєчасної виплати щорічної разової грошової допомоги та носять лише механічний характер.

Суддя, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, продовжує розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.04.1999 р.

Згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

У 2011 році позивач як учасник бойових дій отримав щорічну  грошову допомогу до 05 травня  у сумі 460 грн., що підтверджується довідкою № 60/05-24 від 15.09.2011 р.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідно до частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, з метою захисту конституційного права позивача на виплату соціальної допомоги, слід застосовувати аналогію закону відповідно частини 7 статті 9 КАС України.

Таким чином, при визначені розміру грошової допомоги слід виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ст. 21 Закону України  «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в квітні 2011 року становив 764,00 грн., таким чином недоплачена сума допомоги  позивачу становить: 764*5= 3820гр.-460 =3360,00 грн.

Виходячи з наведеного, головне управління правці і соціального захисту населення протиправно не виплатило позивачу в 2011 році допомогу до 5 травня в розмірі передбаченому законом, тоді як повинно було виплатити в розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини 1 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам –за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами –за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Тому розрахунок соціальних виплат позивачу, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»належить, у даному випадку, до компетенції відповідача.

Оскільки Головне управління праці та соціального захисту населення  Запорізької обласної державної адміністрації проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з виплатою позивачу  разової грошової допомоги до 05 травня, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання Головне управління праці та соціального захисту населення  Запорізької обласної державної адміністрації нарахувати і виплатити позивачу  разову грошову  допомогу  до 05 травня  за 2011 рік, передбачену  ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.. 99 КАС України є безпідставними, оскільки  вперше позивач звернувся до суду 27.09.2011 р., однак позов було повернуто, у зв’язку з недоліками, що не були усунуті у визначений строк.

Враховуючи наведене та керуючись ст.cт.86,138,159,161-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення  Запорізької обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1  у  виплаті разової грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- протиправними.

Зобов’язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації  здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1  разову  грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік, встановлену ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням різниці вже виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції у встановленому законом порядку на протязі десяти діб з дня отримання копії постанови.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя: