Справа № 2-550/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2011 року Городоцький районний суд Львівської області

в складі головуючого судді:Малахова-Онуфер А. М.

з участю секретаря:Канафоцький Р. Р.

позивачки ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 –ОСОБА_6, представника Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області Буняк О.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи ОСОБА_9, Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про усунення перешкод, визнання недійсним Державного Акту на право власності на землю недійсним, інше, -

                                                                  в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 30.05.2011р. звернулась в суд із позовом до ОСОБА_5, Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи ОСОБА_9, Управління Держкомзему у Городоцькому районі, просить усунути перешкоди у користуванні загальним проїздом /вуличкою/ для заїзду до належної їй частини житлового будинку на АДРЕСА_1, шляхом демонтажу воріт та бетонної огорожі, визнати недійсним Державний Акт на право власності на землю, серії ЯД № 481764 від 06.04.2007р. в частині приватизації ОСОБА_5  проїзду /вулички/ розташованої  на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, яка відноситься до земель територіальної громади селищної ради, а також визнати незаконним рішення Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, 9-ї сесії, 5-го скликання від 17.01.2007р. «Про затвердження Акту встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1».

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 23.12.2004р. їй та ОСОБА_9 належить по 1/2 частині будинковолодіння на АДРЕСА_1, розміщеного на земельній ділянці пл. 600 кв.м., що відведена на підставі рішення виконкому Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області №5 від 03.02.1969р. для його будівництва. Позивачка користувалася спільним проїздом із ОСОБА_5, який проживає у будинку АДРЕСА_2 для заїзду до своєї частини житлового будинку. Рішенням №50 IX сесії V скликання Великолюбінської селищної ради від 17.01.2007р. затверджено “Акт встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та АДРЕСА_1 ОСОБА_3 в смт.В.Любінь”, складений у її відсутності депутатською комісією 15.01.2007р. згідно якого даний проїзд віднесено до будинковолодіння ОСОБА_5 в порушення вимог ч. 3 ст. 83 , п.2 ст. 159 ЗК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені в заяві. Крім цього, покликається на відсутність заїзду до своєї частини будинку, зазначаючи також щодо можливості облаштування такого, якщо б про це в минулому її попросив відповідач ОСОБА_5 і якщо б на це була її добра воля. Просить позов задоволити.

Представник позивачка ОСОБА_4 в суді позов підтримав. Зазначив, що приватизована ОСОБА_5 частина земельної ділянки між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, саме проїзд, а не заїзд, і належить до земель територіальної громади селищної ради, а тому згідно ч. 3 ст. 83 ЗК України - приватизації не підлягає. Просить позов задовольнити.

В суді відповідач ОСОБА_5 позов заперечив. Пояснив, що рішенням виконкому Великолюбінської селищної ради депутатів трудящих Городоцького району Львівської області за № 5 від 03.02.1969р. ОСОБА_11 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку у с. В.Любінь. Згідно викопіювання генплану земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_1 на підставі вищевказаного рішення ради, ОСОБА_12 було виділено земельну ділянку пл. 616 кв.м., і у плані креслення земельної ділянки 1969р. віднесено до вказаної земельної ділянки заїзд до будинку ОСОБА_11 шириною 4м., за який ним сплачувався земельний податок, що стверджується квитанціями про сплату земельного податку та записами в шнурованій книзі №1 присадибних ділянок та городів станом на 1987р. В даних документах чітко зазначено межі будинковолодінь, заїзди до будинків, зокрема і окремий заїзд до будинку позивача із східної сторони будинковолодіння, яким мають право одинаково користуватись обидва спадкоємці. Заїзд на користування якого притендує позивачка, призначений виключно для  заїзду до його будинку і ніколи не був у загальному користуванні. Просить у позові відмовити.

Представник ОСОБА_13 позов заперечив. Просив у задоволенні такого відмовити за безпідставністю.

Представник Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області Буняк С.О. позов заперечив. Пояснив, що згідно записів у земельно-кадастровій книзі, за будинковолодінням ОСОБА_11 числиться 0,09 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення техдокументації по приватизації належної йому земельної ділянки в ході виговлення якої, прийнято рішення селищної ради про затвердження  уточненої площі земельної ділянки, а саме  0,0878 га та передано таку йому у власність.

Третя особа ОСОБА_9 в судове засідання не з»явився, у заяві поданій до суду від 19.08.2011р. /а.с.43/ чіткої позиції щодо заявленого ОСОБА_3 –не висловив,  проситиь про розгляд справи у його відсутності.

Представник Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області у суді, позов заперечив. Зазначив, що Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області приймаючи рішення про передачу земельної ділянки пл. 0,0878га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_5, діяла в межах повноважень. Вважає позов ОСОБА_3 –безпідставним.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть  участь у справі, дослідивши обставини справи, всі наявні документи, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_3 слід відмовити.    

За положеннями ст. 12 ЗК України, розпорядження землями в межах населеного пункту належить до повноважень органу місцевого самоврядування.  

Відповідно до п.36 ст.26 глави 1 розділу II Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються відповідно до закону питання по регулюванню земельних відносин.

Згідно ст.33 ч.1 п.8 глави 2 цього ж Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать - підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

За положеннями ст.ст. 39,40 ЗК України - використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Із копії викопіювання генплану та креслення земельної ділянки вбачається, що рішенням виконкому Великолюбінської селищної ради депутатів трудящих від 03.02.1969р. №5,  ОСОБА_11 виділено земельну ділянку пл.616 кв.м. під будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2, що також видно із оглянутої в суді земельнокадастрової книги станом на січень 2009р. /а.с.6,89-91/.

Із платіжних повідомлень №316 від 02.02.1989р. та №361 від 22.02.1988р. видно, що ОСОБА_5 сплачувався податок за землю пл. 900кв.м. /а.с.154/.

Із Акту про встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 - ОСОБА_5 та АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, що в смт.В.Любінь, від 15.01.2007р., комісією в складі селищного голови Буняк С.О., голови земельної комісії ОСОБА_16, землевпорядника ОСОБА_17, голови комісії з будівництва та шляхобудівництва ОСОБА_18, голови комісії з благоустрою та водопостачання і водовідведення ОСОБА_19, членів земельної комісії ОСОБА_20, ОСОБА_21, встановлено, що згідно викопіювань із генплану смт.В.Любінь будинковолодінь по АДРЕСА_2 - ОСОБА_11 та по АДРЕСА_1 - ОСОБА_22, кожен із власників будівель має окремий власний заїзд та спадкоємці ОСОБА_22 не можуть претендувати на користування заїздом ОСОБА_5 /а.с.85/.

За наслідками розгляду  селищною радою заяви ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2 про встановлення межі земельної ділянки для обслуговування належного йому житлового будинку і заяви ОСОБА_3, власниці 1/2 частини житлового будинку по вул.АДРЕСА_1 про наявність спільного під”їзду до її будинку та будинку гр.ОСОБА_5, а також акт встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 і вул.АДРЕСА_1, Рішення №50 IX сесії V скликання Великолюбінської селищної ради від 17.0І.2007р., затверджено “Акт встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та АДРЕСА_1 ОСОБА_3 в смт.В.Любінь” /а.с.82/.

Рішенням селищної ради №99 від 27.10.2006р. з додатком до нього /а.с. 80,81/ ОСОБА_5 вирішено передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку пл.0,09 га для обслуговування житлового будинку  АДРЕСА_2, а 17.01.2007р., Рішенням селищної ради за №49 затверджено уточнену площу земельної ділянки для обслуговуавання житлового будинку розміром 0,0878 та передану таку у приватну власність ОСОБА_5 /а.с.60/.

Із копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №481764 від 06.04.2007р., копії технічної документації на його видачу, довідки Городоцького районного відділу земельних ресурсів від 23.01.2007р., №90 та кадастрового плану земельної ділянки 128 вбачається, що на підставі рішення 7 сесії 5 скликання, 9 сесії 5 скликання від 27.10.2006р. №99 та рішення від 17.01.2007р. №49 Великолюбінської селищної ради Городоцького раойну Львівської області, ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 0,0878 га для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_2 в смт.Великий Любінь, Городоцького району Львівської області та присвоєно кадастровий №4620955300:34:009:0019 (а.с.9,40,56,57,151).

Із копії викопіювання генплану та креслення земельної ділянки вбачається, що рішення виконкому Великолюбінської селищної ради депутатів трудящих від 03.02.1969р. №5, ОСОБА_22 виділено земельну ділянку пл.600 кв.м для будівництва нового житлового будинку на АДРЕСА_1, що також видно із оглянутої в суді земельнокадастрової книги з визначеним заїздом до будинку із сідного боку, а із західної сторони будинку –проїздом до господарства ОСОБА_11 (а.с. 5,86,87).

Із копії заповіту від 13 травня 1999р. та копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального фонду АДРЕСА_1 від 02.12.2004р. видно, що спадкоємцями майна ОСОБА_23, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частинах, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 тобто по Ѕ частики кожен /а.с.68-71/.

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВВТ №517567 посвідченого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори 23.12.2004р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.07.2005р., вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_3 успадкували в рівних частинах, а саме по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_23, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 74-76/.

Покликання позивачки та її представника в суді, що приватизована ОСОБА_5 частина земельної ділянки між будинками АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, являється проїздом і належить до земель територіальної громади селищної ради, а тому згідно ч. 3 ст. 83 ЗК України - приватизації не підлягає, спростовується інформацією Городоцького районного відділу земельних ресурсів Львівського обласного Головного управління земельних ресурсів від 23.01.2007р., №91 та висновком відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 929 від 18 березня 2007р., з яких видно, що на земельні ділянки загальною площею 0,1678га, які розташовані в смт. В. Любінь Городоцького району Львівської області та передаються у власність ОСОБА_5 з яких 0,0878 га, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, прав інших осіб, їх обмежень на користування земельними ділянками –не зареєстровані, сервітутами такі - не обтяжені /а.с.152,153/

Доводи та покликання позивачки та ії представника з посиланням на „її частину будинковолодіння” та на „частину будинковолодіння ОСОБА_9.”, судом оцінюються як такі, що не можуть слугувати до задоволення вимог, оскільки будинок АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_3 і третій особі ОСОБА_9 на праві спільної часткової власності, у встановленому законом порядку - реального розподілу не проведено.

Із копії креслення фактичних границь земельних ділянок гр.гр.ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_9 станом на 27.06.1979р., викопіювання з робочого зошита інвентаризації земель проведених у 1996р., копії з інвентаризації проведеної у 1997р. обласним контрольним БТІ Схеми кварталу №9 в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області видно, що кожне будинковолодіння в тому числі і будинок позивачки під АДРЕСА_1 має  свій окремий заїзд /а.с. 150,155,156/.

За положеннями ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а зі змісту ст. 126 ЗК України вбачається, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки –договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку для обслуговування будинковолодіння АДРЕСА_1 немає, співвласниками не оформлялось, дана земельна ділянка на даний час знаходиться у спільній власності без визначення часток  ОСОБА_3 та ОСОБА_9, будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених ст. 126 ЗК України, співвласниками будинковолодіння до суду не подно.

Відтак, доводи позивачки та її представника щодо наявності двох заїздів: зокрема „окремого заїзду за рахунок проїзду загального користування до її частини будинковолодіння та окремого заїзду до частини будинковолодіння третьої особи по справі ОСОБА_9, який існує з часу побудови домогосподарства, також покликання на затвердження  Акту встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 та вул.АДРЕСА_1 без погодження суміжних землекористувачів, до уваги прийматись не можуть.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач - Великолюбінська селищна рада Городоцького району Львівської області приймаючи оскаржуване рішення діяла в межах своїх повноважень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також бере до уваги факт передачі 20.08.2007р. відповідачем  Великолюбінською сільською радою позивачці ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, правовстановлюючих документів на яку вона не оформила (а.с.78,79)

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214 - 215, ЦПК України, ст. ст. 12, 39, 40 ЗК України,  Законом України про місцеве самоврядкування, суд  –

                                                          в и р і ш и в :

 В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, треті особи ОСОБА_9, Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області про усунення перешкод у користуванні загальним проїздом /вуличкою/ для заїзду до частини будинку АДРЕСА_1, визнання недійсним Державного акту на право власності на землю серії ЯД №481764 від 06.04.2007р., визнання незаконним рішення Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області № 50 від 17.01.2007р. «Про затвердження Акту встановлення меж будинковолодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1  - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяА. М. Малахова-Онуфер