Справа № 1-46-2008р.

П О С Т А Н О В А

12 березня 2008 року                                                                               Бородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Гумбатова В.А.,

                                              при секретарі Крупіній Л.М., Лесик Т.В.,

                                              з участю прокурора Ігнатьєва О.М.,

                                                              адвоката ОСОБА_1, 

                                                              представника потерпілих ОСОБА_2,

                                                              потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, на утриманні неповнолітня дитина, приватного підприємця, прож. АДРЕСА_1, не маючої судимості відповідно до ст..89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.190 ч.1,2, ст..192 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

       ОСОБА_4 маючи прямий умисел і корисливі мотиви, та недобросовісно користуючись довірою породженою знайомствами, в зв"язку з її діяльністю, повідомляючи потерпілим неправдиві відомості, щодо своїх можливостей та дійсних намірів, тобто обманним шляхом  зловживанням довірою скоїла шахрайство.

            Так, вона, будучи зареєстрованою як суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа, (один із видів діяльності якої є - посередницькі послуги при купівлі-продажу і здачі у найм іншого нерухомого майна невиробничого призначення), займаючи посаду директора агентства нерухомості " Світлана ", маючи достатній досвід роботи у сфері здійснення операцій з нерухомістю, маючи прямий умисел на скоєння шахрайства та реалізуючи його, здійснювала пошук власників квартир, покупців на нерухомість, яким повідомляла неправдиві відомості з приводу того, що має можливість надати допомогу у продажу, придбанні нерухомості і користуючись довірою, породженою знайомством, здійснюючи свої злочинні наміри щодо вчинення шахрайських дій, дала об"яву в засоби масової інформації про продаж будинку АДРЕСА_2 ( в об"яві зазначила свої контактні телефони.) По даній об"яві з нею в березні 2004 року зв"язалася ОСОБА_3, якій ОСОБА_4 без відома господаря частини будинку - ОСОБА_5, не маючи на те ніяких законних підстав, показала належну ОСОБА_5 частину будинку АДРЕСА_2,   запевнивши ОСОБА_3, що вона представляє інтереси ОСОБА_5, який нібито доручив їй продати  своє житло. Під час проведення попередньої домовленості з приводу купівлі ОСОБА_3 частини будинку ОСОБА_5 була визначена сума, яку ОСОБА_3 повинна була заплатити за будинок, а саме -  2 200 доларів США.  При цьому ОСОБА_4, вводячи в оману покупця, зловживаючи її довірою, запевнила, що не може підготувати документи на купівлю-продаж будинку, так як свідоцтво про право на власність  на ОСОБА_5 не оформлено, запевняючи її, що швидко оформить необхідні документи. З цією метою, в травні 2004 року ( точна дата слідством не встановлена ) ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що для оформлення документів їй необхідні гроші, і як результат ОСОБА_3 в період травня 2004 року передала ОСОБА_4 завдаток в розмірі 1200 доларів США, про що було складено договір про завдаток від 08.05.2004 року, в який ОСОБА_4 періодично вносила відомості про сплату ОСОБА_3 завдатку, при цьому в договорі було вказано, що продавцем  є ОСОБА_5 та паспортні дані ОСОБА_5, які не відповідали дійсності. Для запевнення ОСОБА_3 у правильності та добросовісності її дій, з метою викликати довіру, ОСОБА_4 при передачі завдатку була запрошена бувша дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6,  яка ніякого відношення до частини будинку ОСОБА_5 не мала,  і якій ОСОБА_5 представляти свої інтереси з приводу купівлі-продажу будинку не надавав.

            Таким чином, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої  ОСОБА_3, ОСОБА_4 заволоділа грошима  на загальну суму   6 360 грн., чим завдала ОСОБА_3 шкоди.

            Своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою ( шахрайство ), ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 190 ч.1 КК України.  

            Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 шляхом обману та зловживанням довірою, повторно вчинила шахрайство.

            Так, на початку серпня  2004 року до ОСОБА_4 в агентство нерухомості    " Світлана " звернувся ОСОБА_7 з питанням продажу жилого будинку, належного його матері, ОСОБА_8, АДРЕСА_3, в зв"язку з чим вона дала оголошення в засоби масової інформації про продаж даного нерухомого майна, де зазначила свої контактні телефони. По даному оголошенню з нею зв"язався ОСОБА_9, який мав намір придбати жилий будинок в приватному секторі Бородянського району. На початку серпня 2004 року ОСОБА_4 показала ОСОБА_9 будинок ОСОБА_8, і він погодився його придбати за 63 600 грн. 10.08.2004 року. 10.08.2004 року було укладено договір завдатку між ОСОБА_9 " Покупець " та ОСОБА_8 " Продавець ", згідно якого сторони вступили в договірні відносини з метою заключення договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_3. Під час заключення договору завдатку ОСОБА_4 затребувала у покупця ОСОБА_9 гроші для погашення боргів за використану Сотниченками електроенергію, газ та оформлення документів, необхідних для заключення договору купівлі-продажу, в зв"язку з чим ОСОБА_9 в жилому будинку АДРЕСА_3передав завдаток - грошові кошти в сумі 1060 грн., 530 грн. авансового платежу за послуги ОСОБА_4 та в якості часткової виплати за будинок і погашення боргів 2120 грн.

            Після укладення договору завдатку були зібрані необхідні документи для заключення договору купівлі-продажу. В процесі збору документів ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_8 та її син ОСОБА_7  страждають психічними захворюваннями, а тому вона, повторно, маючи прямий умисел на скоєння шахрайства та заволодіння обманним шляхом грошима "покупця" жилого будинку ОСОБА_9, маючи достатній досвід роботи у сфері здійснення операцій з нерухомістю і знаючи, що із-за психічної хвороби продавця будинку договір купівлі-продажу не буде заключено до прийняття в судовому порядку рішення про визнання продавця будинку ОСОБА_8 недієздатною, призначення їй опікуна та дозволу органу опіки та піклування на відчуження її майна 21.08.2004 року відвезла ОСОБА_8  у м. Київ, де вона в нотаріальній конторі приватного нотаріуса ОСОБА_10 уповноважила ( довіреністю ) свого сина ОСОБА_7 продати належний їй на праві власності жилий будинок АДРЕСА_3.

            Маючи таку довіреність  та зібрані документи для заключення договору купівлі-продажу ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_9 та ОСОБА_7. і повідомила, що їм потрібно з"явитися до приватного нотаріуса Бородянського нотаріального округу ОСОБА_11, для заключення договору купівлі-продажу. В 20-х числах серпня 2004 року, коли ОСОБА_9 і ОСОБА_7 прибули в нотаріальну контору ОСОБА_11. для заключення договору приватний нотаріус ОСОБА_11,  відмовила їм в оформленні договору, в зв"язку з тим, що власниця будинку психічно хвора людина, а для заключення договору купівлі-продажу їй надані не всі необхідні для вирішення цього питання документи.

            Використовуючи дану обставину ( психічну хворобу ОСОБА_8) для вчинення шахрайства та не сповіщаючи про свої реальні наміри вона придумала версію, що для заключення договору ОСОБА_8 необхідно помістити в будинок-інтернат для пристарілих, після чого зателефонувала покупцеві ОСОБА_9, і користуючись його необізнаністю умовила передать їй 1800 доларів США для вирішення питання про поміщення хворої ОСОБА_8, у будинок-інтернат для пристарілих на постійне місце проживання, на що останній погодився і 27.08.2004 року в смт Бородянка Київської області передав ОСОБА_4 на ці потреби гроші в сумі 9540 грн., про що вона в цей же день зробила запис у договорі завдатку від 10.08.2004 року - отримано частину виплати в розмірі 9540 грн.

            Продовжуючи свої злочинні наміри по заволодінню грошима Березин ця шляхом обману та зловживанням довірою вона, використовуючи психічну хворобу ОСОБА_8, на початку вересня 2004 року знову зателефонувала ОСОБА_9 і умовила його передать їй ще 4000 доларів США нібито для придбання жилого будинку для ОСОБА_8, який після оформлення її в будинок інтернат для пристарілих та після її смерті перейде у спадщину будинку-інтернату, а також запевнила його, що після цього перешкод для заключення договору купівлі-продажу вже не буде. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_9 погодився і не знаючи та  не  здогадуючись  про дійсні наміри ОСОБА_4 03.09.2004 року в м. Києві передав їй 21 200 грн. про що вона того ж дня зробила відповідний запис у договорі про завдаток.

            В 10-тих числах вересня 2004 року  ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9  прибула в нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12 в с. Бородянка Київської області, якому надала пакет документів зібраних для заключення договору купівлі-продажу будинку ОСОБА_8, серед яких була довіреність ОСОБА_8, якою вона уповноважила ОСОБА_7 продать належний їй будинок, але приватний нотаріус ОСОБА_12 наполіг, щоб ОСОБА_8 привезли в його нотаріальну контору. Коли ОСОБА_8 привезли в нотаріальну контору, нотаріус ОСОБА_12в процесі спілкування помітив у неї психічні розлади, в зв"язку з чим відмовив в оформленні договору купівлі-продажу.

            Отримані в період з 10.08. по 03.09.2004 року гроші в сумі 34450 грн. ОСОБА_4 використала на свої потреби, але щоб ввести в оману ОСОБА_9 і не повертать йому отримані від нього гроші запевнила ОСОБА_9 про те, що всі отримані від нього кошти вона передала ОСОБА_7. та щоб виправдатися перед ОСОБА_9, написала власноручно розписку про те, що нібито передала ОСОБА_7. гроші в сумі 30 798 грн., після чого передала її своєму знайомому ОСОБА_13, який не знаючи про злочинні наміри та дії ОСОБА_4 по її проханню 12.09.2004 року надав її на підпис  ОСОБА_7. Пред"явлену розписку ОСОБА_7 підписав, хоча грошей під час підписання розписки та після її підписання до даного часу не отримав. Договір купівлі-продажу до даного часу не заключний, в зв"язку з чим потерпілому завдана значна матеріальна шкода.

            Своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою ( шахрайство ), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому,  ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 190 ч.2 КК України.   

            Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, ОСОБА_4 приблизно в кінці серпня на почату вересня 2004 року ( більш точної дати слідством не встановлено ) прийшла до квартири АДРЕСА_4, де була зареєстрована та проживала сім"я ОСОБА_14, а саме: бабуся, ОСОБА_14, донька ОСОБА_14 - ОСОБА_15, неповнолітній син ОСОБА_15 - ОСОБА_16, та достовірно знаючи про те, що повнолітні члени сім"ї зловживають спиртними напоями, мають по сплаті квартплати та комунальних послуг борги в сумі близько 3 тисячі гривень, запропонувала їм надати допомогу в продажі їх квартири, а взамін купити приватний будинок, при цьому запевняючи їх тим, що відразу після продажу квартири борги погасять, а за проживання в приватному будинку плату за комунальні послуги та квартирну плату не нараховують, запевняючи їх тим самим у вигідності здійснення даної операції.

            Відразу ОСОБА_15 на пропозицію ОСОБА_4 не погодилися, але остання, продовжуючи свою злочинну діяльність, та входячи до них у довіру, неодноразово приїздила до них та налагоджувала з ними стосунки, кожен раз запевнюючи у своїх добрих намірах та вигідності даної операції, викликавши таким чином у них довіру до себе, помилкову впевненість в правильності і добросовісності її дій. І як результат, ОСОБА_14 погодилася на продаж квартири, в разі, якщо ОСОБА_4 купить їм взамін приватний будинок. ОСОБА_15 з часом також погодилася на дану пропозицію, поставивши умову, щоб після продажу квартири ОСОБА_4 придбала будинок саме в смт Пісківка Бородянського району Київської області.

            Але для здійснення свого наміру ОСОБА_4 упевнила ОСОБА_14, що для швидкості документального оформлення договору купівлі-продажу квартири та необхідності приватизувати їх квартиру, необхідно, щоб в квартирі була зареєстрована тільки одна особа. Тому 10.12.2004 року неповнолітнього ОСОБА_16 по наполяганню ОСОБА_4 було виписно з квартири в смт Пісківка Бородянського району та зареєстровано за адресою АДРЕСА_5, де мешкав знайомий ОСОБА_4 - ОСОБА_13. З метою приватизації квартири ОСОБА_4 почала сама збирати документи  щодо приватизації, надаючи членам сім"ї ОСОБА_14 бланки документів для підпису. І як результат на 20.12.2004 року Пісківською селищною радою було видано свідоцтво № 3865 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_4.

            Паралельно з цим ОСОБА_4, будучи директором Агентства нерухомості " Світлана ", здійснюючи свої злочинні наміри щодо вчинення шахрайських дій, дала об"яву  в засоби масової інформації про продаж квартири в смт Пісківка Бородянського району ( в об"яві зазначила контактні телефони агентства нерухомості " Світлана "). По даній об"яві з нею зв"язалася ОСОБА_17, якій і показували квартиру ОСОБА_14, а також сама ОСОБА_4 домовилася з нею про ціну даної квартири в сумі 7 тисяч доларів США, а з власницею квартири ОСОБА_14 покупець жодного разу не вела мови про ціну квартири та умови її продажу. Під час проведення попередньої домовленості з приводу купівлі ОСОБА_17 квартири ОСОБА_14, ОСОБА_4, вводячи в оману покупця, зловживаючи її довірою, запевняла її, що після продажу даної квартири вона розрахується за борги та паралельно купить ОСОБА_15  будинок в смт Пісківка. Погодившись на дану пропозицію 19.11.2004 року ОСОБА_4, як приватний підприємець, уклала договір завдатку з ОСОБА_18( матір"ю потерпілої ОСОБА_17) -  " Покупець " та ОСОБА_14- " Продавець ", згідно якого сторони вступили в договірні відносини з метою заключення договору дарування квартири АДРЕСА_4 та відразу під час заключення даного договору ОСОБА_4 у ОСОБА_17затребувала гроші для того, щоб начебто погасити борги по квартирі  , та почати оформляти документи, щодо приватизації квартири, в зв"язку з чим остання ( ОСОБА_17) в  квартирі АДРЕСА_6 надала грошові кошти, згідно умов договору в якості завдатку, в сумі 1327, 50 грн. До 29.11.2004 року ОСОБА_4 затребувала у покупця завдаток в сумі 15930 грн., та коли 29.11.2004 року ОСОБА_17у квартирі АДРЕСА_6 передала ОСОБА_4 гроші в сумі 15930 грн., вона, вводячи в оману ОСОБА_14, та запевняючи її про необхідність даного документу вд її імені, затребувала в останньої розписку про отримання начебто нею грошових коштів, яку ОСОБА_14 особисто не писала, а тільки підписалася під нею, хоч фактично грошові кошти забрала ОСОБА_4, а ОСОБА_14 поставила підпис в договорі завдатку про отримання начебто нею вищевказаної суми. В подальшому, перебуваючи в довірливих відносинах, з метою заволодіння грошовими коштами гр. ОСОБА_17, ОСОБА_4 приблизно 16-17 грудня 2004 року ( більш точної дати слідством не встановлено ), зателефонувала до неї та сказала, що вона знайшла будинок для ОСОБА_14 і щоб даний будинок не продали, власниці будинку необхідно надати завдаток, в зв"язку з чим ОСОБА_17 необхідно передати суму грошових коштів. Довіряючи ОСОБА_4, та вірячи в її добрі наміри, ОСОБА_17 18.12.2004 року в присутності ОСОБА_14 та ОСОБА_15 передала ОСОБА_4 гроші в сумі 15930 грн., а ОСОБА_4 надавала ОСОБА_14 на підпис чисті листи паперу, на які вона поставила свій підпис, та на висловлені зауваження з цього приводу, почула від ОСОБА_4 запевнення про те, що вона їх ( ОСОБА_14 ) ніколи не скривдить і їй необхідно довіряти.

            31.12.2004 року під час заключення договору дарування квартири ОСОБА_14, ОСОБА_17, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_11. ОСОБА_17 передала ОСОБА_4  3182, 50 гривень, і як в попередні рази ОСОБА_4 потребувала у ОСОБА_14 поставити підпис у розписці про отримання начебто нею даної суми грошей, хоч фактично їх забрала ОСОБА_4 На заключенні договору дарування квартири наполягала мати ОСОБА_17- ОСОБА_18.

            Таким чином, на протязі  часу з 19.11.2004 року по 31.12.2004 року ОСОБА_4 від ОСОБА_17 за квартиру ОСОБА_14, що знаходиться АДРЕСА_4 отримала грошові кошти в загальній сумі 36 370 грн., з яких витратила 2754, 59 гривень на погашення боргів за квартплату та комунальні послуги  та , зловживаючи довірою ОСОБА_17та ОСОБА_14, шляхом шахрайства заволоділа грошовими коштами на загальну суму 34615, 41 грн.

            ІНФОРМАЦІЯ_2 із-за хвороби серця померла ОСОБА_14, в зв"язку з чим ОСОБА_4, попросила  покупців квартири зачекати поки пройдуть поминальні дні, а вже після цього можуть вселитися до квартири та проводити там ремонтні роботи. Самих ОСОБА_14, а саме ОСОБА_15 та її сина, ОСОБА_16, ОСОБА_13 09.01.2005 року, по проханню ОСОБА_4 перевіз жити в с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, де на той час вже проживав ОСОБА_19 та при цьому сказав, що цей будинок купили для них.  Після того, ОСОБА_4 до ОСОБА_14 не з"являлася, будинку їм не купила, грошові кошти від продажу їх квартири не надала. В подальшому зрозумівши, що ОСОБА_4, зловживаючи її довірою, заволоділа грошовими коштами, отриманими від продажу квартири, ОСОБА_14 разом з  своїм сином повернулася проживати у подаровану квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_3 від хвороби ОСОБА_14 померла. На даний час її син, ОСОБА_16, проживає в квартирі АДРЕСА_4.

            15.11.2005 року за позовом прокуратури Бородянського району, поданого в інтересах неповнолітнього ОСОБА_16, про визнання недійсним рішення щодо приватизації житла, постановою Бородянського районного суду приватизацію квартири АДРЕСА_4, приватизовану на ім"я ОСОБА_17 визнати недійсною.

            Таким чином, шляхом обману та зловживанням довірою потерпілої ОСОБА_17, ОСОБА_4 заволоділа грошима, наданими потерпілою для купівлі квартири, на загальну суму 36 370 грн., що завдало значної шкоди потерпілому.

            Своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою ( шахрайство ), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому,  ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ст. 190 ч.2 КК України.   

            Крім цього влітку 2005 року ОСОБА_20 звернувся до ОСОБА_4 з питанням продажу жилого будинку залишеного йому у спадок ОСОБА_21 АДРЕСА_7, в зв"язку з чим вона дала оголошення в газету про продаж цього будинку, де зазначила свої контактні телефони.

            В середині липня 2005 року їй зателефонував ОСОБА_22 з приводу придбання жилого будинку в приватному секторі Бородянського району. Приблизно 15.07.2005 року ОСОБА_4 показала ОСОБА_22 жилий будинок, який ОСОБА_20 мав намір продать та отримать в результаті його продажу гроші в сумі 1000 доларів США. ОСОБА_22 погодився придбать продаваємий будинок за 2000 доларів США, в зв"язку з чим 22.07.2005 року було укладено договір завдатку між ОСОБА_20 " продавець " та ОСОБА_22 " покупець ", згідно якого сторони вступили в договірні відносини з метою оформлення в подальшому договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_7. Під час заключення даного договору ОСОБА_4 затребувала у покупця ОСОБА_22 завдаток в  сумі 1000 доларів США, з яких 700 доларів США для оформлення документів, необхідних для заключення договору купівлі-продажу будинку та 300 доларів авансового платежу за надані нею послуги, на що ОСОБА_22 погодився і 22.07.2005 року за місцем проживання ОСОБА_4 в жилому будинку АДРЕСА_8 передав ОСОБА_4 1000 доларів США, з яких вона 100 доларів віддала продавцю будинку ОСОБА_20 та пообіцяла ОСОБА_20 та ОСОБА_22 до 01.10.2005 року оформить всі необхідні документи для заключення договору, але, повторно, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи умисел на скоєння шахрайства, заволоділа обманним шляхом грошима ОСОБА_22, скориставшись необізнаністю продавця та покупця нерухомості в питаннях купівлі-продажи запевнила їх в тому, що із-за початого ОСОБА_22 ремонту та переобладнання в будинку неможливо виготовить технічну документацію, хоча дана обставина не була для цього перешкодою, а також не повідомляючи ОСОБА_20 та ОСОБА_22 про свої реальні наміри, запевняла їх в тому, що займається збором і оформленням необхідних документів, викликаючи у них довіру до неї та помилкову впевненість у правильності і добросовісності її дій, а потім в період з 1 по 5 серпня 2005 року зателефонувала ОСОБА_22 і умовила передать їй решту грошей за продаваємий ОСОБА_20 будинок в сумі 1000 доларів США, запевняючи його, що одразу після того, як він зробить ремонт у будинку на нього буде виготовлена технічна документація, а під час заключення договору купівлі-продажу вона розрахується в ОСОБА_20, віддасть йому отримані від нього гроші в сумі 1000 доларів США, знаючи про те, що такий договір не буде заключний, бо для цього ОСОБА_20 потрібно було в установленому законом порядку поновити пропущений ним строк для прийняття спадщини, прийняти спадщину після померлої ОСОБА_21  ОСОБА_22, будучи введеним в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4, вірячи в її благочинні дії, в період з 5 по 10.08.2005 року в жилому будинку АДРЕСА_8 передав ОСОБА_4 гроші в сумі 5000 грн., про що вона зробила запис в договорі завдатку від 22.07.2005 року.

            Таким чином, шляхом обману та зловживання довірою покупця, ОСОБА_4 заволоділа грошима потерпілого ОСОБА_22 в сумі 1900 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті становить 9 500 грн., в результаті чого заподіяла йому значну шкоду.

            Продовжуючи злочинну діяльність, повторно, ОСОБА_4, достовірно знаючи про арешт, накладений Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області 07.04.2005 року на її жилий будинок АДРЕСА_8, в зв"язку з розслідуванням кримінальної справи № 06-9906 про її обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 КК України ( 07.04.2005 року отримала копію протоколу опису майна ), в зв"язку з чим вона не зможе його продать, маючи прямий умисел на скоєння шахрайства та реалізуючи його, дала оголошення в засоби масової інформації про продаж цього жилого будинку, де зазначила свої контактні телефони, а також звернулася з питанням продажу свого будинку до брокера агентства  МПЧ-Конекс-YS ОСОБА_23, яка дала оголошення в газету про продаж жилого будинку ОСОБА_4

            На початку січня 2006 року їй зателефонував ОСОБА_25, який мав намір придбать жилий будинок в приватному секторі Бородянського району та з яким вона домовилася про зустріч, під час якої він зможе подивитися будинок, але приховала від ОСОБА_25 те, що на будинок накладений арешт. В цей же період вона показала будинок дружині ОСОБА_25, яка подивилася та погодилася разом з чоловіком придбать його за 33 000 доларів США, тому 21.01.2006 року було укладено договір між агентством нерухомості, продавцем і покупцем нерухомості, а саме на оформлення купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_9 не пізніше 28.01.2006 року, а також 21.01.2006 року було укладено договір завдатку між ОСОБА_25 " покупець " та ОСОБА_4 " продавець ", згідно якого вони вступили в договірні відносини і під час якого ОСОБА_4 отримала завдаток у розмірі 1000 доларів США, а ОСОБА_23 до 25.01.2006 року стала займатися збором документів для заключення договору купівлі-продажу.

            25.01.2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_25 прибули в державну нотаріальну контору смт Бородянка Київської області для заключення договору купівлі-продажу, однак державний нотаріус ОСОБА_24 відмовила їм в оформленні договору, в зв"язку з тим, що на будинок накладений арешт, однак ОСОБА_4, не відмовляючись від скоєння злочину, та маючи намір на заволодіння грошима ОСОБА_25, не сповіщаючи його при цьому про свої реальні наміри, умовила його передать їй 3000 доларів США для вирішення питання зняття арешту з її будинку, а ОСОБА_25, будучи необізнаним в таких питаннях, на умовляння ОСОБА_4 погодився і 25.01.2006 року в приміщенні Бородянської РДА передав ОСОБА_4 під розписку 3000 доларів США.

            Таким чином, ОСОБА_4, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошима потерпілого ОСОБА_25 в сумі 4000 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті становить 20 200 грн., в результаті чого заподіяла йому значну шкоду.

            Своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою ( шахрайство ), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, ОСОБА_4 скоїла злочин, передбачений ст. 190 ч.2 КК України.    

Продовжуючи злочинну діяльність,  ОСОБА_4, шляхом обману  заподіяла майнову шкоду ОСОБА_26.

            Так, на початку грудня 2005 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_26, який мав намір придбать жилий будинок в приватному секторі Бородянського району та з яким вона домовилася про зустріч, під час якої він зможе подивитися будинок, але приховала від ОСОБА_26 те, що на її жилий будинок АДРЕСА_8 07.04.2005 року, в зв"язку з розслідуванням кримінальної справи № 06-9906 про її обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 КК України, накладено арешт, таким чином обманувши його. В цей же період вона показала будинок  ОСОБА_26., який подивився та погодилася придбати його за 30 000 доларів США, після чого ОСОБА_4 повідомивши ОСОБА_26, що їй необхідно вирішити свої власні матеріальні проблеми, запропонувала йому передать їй завдаток в розмірі 10 000 доларів США, і як результат 10.12.2005 року ОСОБА_26 передав ОСОБА_4 під розписки 2000 доларів США, а 17.12.2005 року  ще 8000 доларів США. Після передачі завдатку ОСОБА_4 запевнила ОСОБА_26, що на протязі тижня оформить всі документи для укладення договору купівлі-продажу, але переносила оформлення документів, декілька раз зателефонувавши ОСОБА_26. та повідомивши, що у неї проблеми з нотаріусом. Після чого в січні 2006 року,  не вирішивши питання, пов'язані з підготовкою до виконання взятих на себе зобов'язань,  зникла.

            Таким чином, ОСОБА_4, шляхом обману заподіяла  ОСОБА_26. майнову шкоду в сумі 10 000 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті становить 55 000 грн., в результаті чого заподіяла йому  шкоду у великих розмірах.

          Дії підсудної були кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство); за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому; за ч.2 ст.192 КК України, як заподіяння майнової шкоди шляхом обману за відсутності ознак шахрайства, що заподіяло майнову шкоду у великих розмірах.

           В підготовчій частині судового засідання підсудна ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінальної справи відносно неї по амністії.

           Суд вислухавши підсудну, її захисника ОСОБА_1, прокурора, представника потерпілих                                                                                                                                                                                                                                   ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_3, вважає, що клопотання підсудної підлягає задоволенню з наступних підстав: відповідно до п.»б» ст.1, ст.10 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі за злочини, вчинені умисно, за які за законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення  волі на строк не більше п»яти років, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які мають дітей, яким не виповнилося 18 років та які звернулися до суду з відповідною заявою.

             Санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.

              Відповідно до копії свідоцтва про народження, підсудна має неповнолітню дочку ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав не позбавлялась.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1 п.»б», 9, 10 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, ст.6 п.4 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

               Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.190, ч.2 ст.192 КК України закрити, звільнивши її від покарання внаслідок акту амністії.

                Міру запобіжного заходу, до набрання постановою чинності, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.

                На постанову протягом семи діб з моменту її оголошення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд.

Суддя                                                                                                                          В.А.Гумбатов