17 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі, ОСОБА_2 про стягнення пенсії та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що із серпня 2001 року має право на отримання пільгової пенсії, оскільки його страж роботи трактористом достатній, проте така пенсія була йому призначена управлінням Пенсійного Фонду лише з 10 грудня 2004 року, так як ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 своєчасно не видав йому уточнюючу довідку на підтвердження пільгового стажу, чим порушив його права та заподіяв моральну шкоду. Позивач просив стягнути із управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі невиплачену йому пенсію за період із серпня 2001 року по грудень 2004 року в сумі  6235 грн. 49 коп. та із ОСОБА_2 - 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що пенсія позивачу була призначена із дня його звернення із заявою до управління Пенсійного Фонду - 10 грудня 2004 року, і ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження того, що звертався із заявою про призначення пенсії раніше; крім того, рішенням суду від 6 червня  2005 року, яке вступило в законну силу, було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ “Більшовик” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_2.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі, ОСОБА_2 про стягнення пенсії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін