07.06.2011

                   Справа № 2а-2244/11

 П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Щербакова С.О.,

при секретарі     - Стрекоченковій І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги ветерану війни та стягнення моральної шкоди, -

   В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену грошову допомогу в сумі 1998 грн. та моральну шкоду в розмірі 1998 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником війни та має право на виплату йому разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, однак дана допомога виплачена не в повному обсязі, ніж це передбачено законом.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заперечення на позов, в якому вказує, що виплата разової щорічної грошової допомоги учасникам війни до 5 травня передбачена Законом України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту” і здійснюється в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, де також просив суд розглянути справу у порядку письмового провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.   

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником війни і має пільги встановлені законодавством України для учасників війни, а саме право на разову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що передбачено ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХII від 22.10.1993.

Відповідно до статті 17-1 вказаного Закону особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 14 Закону України № 3551-ХII  викладено у наступній редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Проте, рішенням Конституційного Суду України від N 10-рп/2008 від 22.05.2008р., зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Жодних інших змін до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не вносилось.

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними  законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідач  виплатив позивачу  разову грошову допомогу за 2010 рік в сумі 120 грн., керуючись при цьому постановою Кабінету Міністрів України від  07 квітня 2010 року №299, тобто у розмірі меншому ніж це передбачено відповідним законом.

Відповідно до статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи, що після визнання 22.05.2008р. неконституційними змін, які обмежували право позивача на отримання грошової допомоги до 5 травня, інших нормативно-правових актів та змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, обмежуючих права осіб, на яких розповсюджується його дія запроваджено не було, судом встановлена наявність у позивача права на отримання разової грошової допомоги за 2010 рік у встановленому цим законом розмірі.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні позивачеві розміру разової грошової допомоги за 2010 рік застосуванню підлягає стаття 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не постанова Кабінету Міністрів України від  07 квітня 2010 року №299, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Суд вважає, що відповідачем було допущено порушення прав позивача на отримання грошової допомоги у передбаченому законом розмірі, оскільки право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.    

Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини  також зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.

За таких обставин суд вважає що позивач має право на отримання разової грошової допомоги за 2010 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році прожитковий мінімум  на одну особу  та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, що втратили працездатність установлюється в розмірах, що діяли у квітні 2010 року. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»прожитковий мінімум у квітні 2010 року для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 839 грн.

Оскільки у 2010 році дія ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не зупинялась, то позивач правомірно просить провести згідно вимог зазначених положень Закону перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2010 році.

Проте, суд зауважує, що вимога позивача про стягнення конкретної суми з відповідача не може бути задоволена, виходячи з того, що відповідно до п.2 ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії, тому суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено повноваження щодо нарахування  такої доплати.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення  суми недоотриманої допомоги не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку суд може лише зобов’язати  відповідача нарахувати недоотриману суму та сплатити її.    

Крім того, заявлена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди з відповідача не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того що відповідачем спричинена моральна шкода позивачу.

Враховуючи, що були частково задоволені позовні вимоги позивача, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на державу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги ветерану війни та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

    Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсії не страхування»та з урахуванням вже проведених виплат».

В решті вимог –відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                            /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного суду

міста Севастополя С.О. Щербаков