Справа № 1-14/2008 р

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03.04.2008 року                          Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого    Мазурчака  А.Г.

             при секретарі       Ліщишеній Н.М.,

  за участю прокурора     Базелінського В.П.,

                    захисника      ОСОБА_1.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Тиврів справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с.Кліщів, Тиврівського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителяАДРЕСА_1., раніше несудимого,  у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.263 КК України, -

встановив:

В кінці червня 2007 року на березі ставу в с Дзвониха,  Тиврівського  району        ОСОБА_2. знайшов 15 малокаліберних патронів калібру 5,6 мм., таким чином, навмисно незаконно придбав їх.. Після того вище вказані малокаліберні патрони останній переніс своє господарство, яке розташоване в АДРЕСА_1, де залишив навмисно незаконно  зберігатись.

25.07.2007 року, близько 14-00 год., ОСОБА_2. на території власного господарства, яке розташоване за вище вказаною адресою, навмисно, незаконно збув ОСОБА_3 за кошти в сумі 20 грн. вище описані 15 малокаліберних патронів калібру 5,6 мм., які того ж дня були вилученні у останнього працівниками міліції.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 185-Б  від 26.07.2007 р. дані 15 шт. патронів являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - малокаліберними спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм, призначеними для стрільби з цілого  ряду нарізної  спортивно-мисливської  зброї, малокаліберних гвинтівок моделей ТОЗ-8, ТОЗ-8М, ТОЗ-11, ТОЗ-16, ТОЗ-17, ТОЗ-18 та інших калібру  5,6 мм..

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і пояснив суду, що   якогось дня у червні 2007 р.  якийсь невідомий йому чоловік  приніс йому патрони і сказав їх продати.   Приблизно через одну годину прийшов інший  невідомий чоловік, який  хотів купити патрони. Він ще запитував  про маковиння.

Свідок ОСОБА_4. пояснила суду, що   у той день, коли  у ОСОБА_2. виявили і вилучили патрони,  у червні 2007 року, вона  разом з ОСОБА_5. була в с.Дзвониха.  Працівники міліції запросили їх до будинку ОСОБА_2у якості понятих.  Коли вони зайшли,  то побачили,   ОСОБА_2. сидів за столом  у нього в кишені було 25 грн.    Він розповідав, що  патрони знайшов, а  чоловік  на прізвище ОСОБА_3 сказав, що  купив  у нього ці патрони.  

Дані патрони у кількості 15 шт. опечатали, про що вона  й поклала свій  підпис у  документі.

Свідок ОСОБА_5.  пояснила суду, що  будучи одного   дня в червні 2007 р. в с.Дзвонисі,  працівники міліції запросили її  та ОСОБА_4 бути понятими.  Вона бачила як у  ОСОБА_3 з кишені забрали патрони, а іншого чоловіка - ОСОБА_2. - забрали гроші. Про  те,  чи казав ОСОБА_2.,  де  взяв патрони,  вона не пам'ятає.  Як саме вилучали  патрони, вона не бачила тому, що  стояла на порозі  хати, але знає, що їх було 15 штук. Потім працівники міліції  дали підписати  якийсь документ.

Крім особистого визнання вини підсудним його  вина доведена матеріалами справи, зокрема :  протоколом ОМП (а.с.11),  протоколом оперативної закупівлі (а.с.7), довідкою судово-балістичного дослідження № 443-Б від  26.07.2007 року  (а.с.20-24),  висновком судово-балістичної експертизи ( а.с.29-32).

Враховуючи викладене суд вважає доведеною вину ОСОБА_2. у вчиненні злочину за  ч. 1 ст.263 КК України - незаконне придбання зберігання , збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу .

Призначаючи покарання, суд  враховує  характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу  підсудного, обставини, що  пом'якшують  та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд враховує те, що він вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, являється інвалідом ІІ групи, позитивно характеризується за місцем проживання, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи  № 20 від   21.01.2008 р. ОСОБА_2. на час  скоєння злочину  не міг повною мірою усвідомлювати свої  дії та керувати ними. На даний час він також не може повною мірою усвідомлювати свої дії  та керувати ними.  Він страждає на  хронічне душевне захворювання у вигляді  розладів психіки та поведінки внаслідок  органічного ураження головного мозку змішаного генезу (перинатальна енцефалопатія, алкоголізм) із помірно вираженим  інтелектуально-мнестичним зниженням.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що виправлення та   перевиховання підсудного можливе без відбування покарання, тому обирає йому міру покарання  у виді позбавлення волі з  іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.

Керуючись ст.323, 324 КПК України ,-

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.263 КК України і призначити  покарання  у виді  позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України  звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з  випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу  до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду  Вінницької області через Тиврівський райсуд  протягом 15-ти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий:                                                            А.Г. Мазурчак.