Справа №2-627/11  

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  30 листопада 2011 року. Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті в складі:

головуючого – судді                           Приймак Г.І.   

при секретарі                                 Герман В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбу-бунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

12 червня 2011 року позивач керував транспортним засобом легковим вантажопасажирським автомобілем марки «VОLKSWAGEN T5», державний номер НОМЕР_1, та їхав у напрямку з села Нерушай в село Спаське Татарбунарського району Одеської області. При рухові по дорозі зі сторони села Вилкове Кілійського району він побачив легковий автомобіль марки Ваз-2106, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який виїхав на полосу зустрічного руху та здійснив зіткнення з його автомобілем. В результаті зіткнення автомобіль позивача занесло, він перекинувся на кришу і автомобіль отримав пошкодження.

Працівниками Татарбунарського ВДАІ, які прибули на місце ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно складеного протоколу водій легкового автомобіля марки Ваз-2106, державний номер НОМЕР_2, відповідач по справі ОСОБА_2, з вини якого відбулось ДТП перебував у стані алкогольного сп’яніння, даний факт підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння.

Внаслідок даного ДТП автомобіль позивача марки «VОLKSWAGEN T5», державний номер НОМЕР_1, зазнав значних пошкоджень.

У зв’язку з пошкодженням в ДТП належного позивачу автомобіля йому заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої згідно з висновком спе-ціаліста складає 124777 грн. Крім цього позивачем сплачено витрати пов’язані з складанням звіту щодо оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненому його автомобілю у розмірі 600 гривень.

Автомобіль позивача в даний час знаходиться у такому стані, що реально відновити його не має можливості.              

Оскільки відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки, то він повинен відшкодувати йому заподіяну матеріальну шкоду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти того, що вказана подія мала місце у вказаний час, що з його вини автомобіль позивача отримав пошкодження, але він не згоден з розцінками експерта при проведенні експертизи, вважає, що вони завишені.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали сп-рави, матеріали адміністративної справи за №3-1100 за 2011 рік, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню.

Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 330041, (а.с.10) видно, що стосовно відповідача по справі ОСОБА_2 складено протокол за ст.ст.124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із висновку щодо результатів медичного огляду від 12.06.2011 року (а.с.12) ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп’яніння.  

З довідки про ДТП ( а.с.11) вбачається, що 12.06.2011 року о 19 год. 30 хв. на 8 км. а/д Т-1628 біля села Струмок Татарбунарського району Одеської області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_1 автомобіль  марки «VОLKSWAGEN T5», державний номер НОМЕР_1,  отримав механічні пошкодження.

Копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ, що було оглянуто у судовому засіданні та копія якого є у справі ( а.с.7), підтверджується, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «VОLKSWAGEN T5», державний номер НОМЕР_1.

Із звіту спеціаліста №731/0611 по визначенню вартості матеріального збитку, завданого  власнику пошкодженого автомобіля, від ( а.с.17-29) вбачається, що сума матеріальної шкоди, заподіяної власнику пошкодженого в результаті ДТП автомобіля марки «VОLKSWAGEN T5», державний номер НОМЕР_1, станом на 20.06.2011 р. складає 124777 грн.

Із квитанції №120 від 20.06.2011 року (а.с.31) видно, що позивач витратив 600 гривень за складання звіту щодо оцінки вартості матеріальної шкоди.  

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу в результаті ДТП склав суму 125377 грн. ( 124777 грн. + 600 грн. – матеріальний збиток, згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, + витрати пов’язані з складанням звіту щодо оцінки вартості матеріальної шкоди.

Вина відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується також постановою судді від 21 липня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винним по ст.ст. 124, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана непра-вомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі осо-бою, яка її завдала.

Як передбачено ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює під-вищену небезпеку.  

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.   

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що матеріальна шкода повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2, тому що на момент скоєння ДТП той був власником джерела підвищеної небезпеки, оскільки згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Оскільки відповідач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Ваз-2106, державний номер НОМЕР_2,  він повинен нести відповідальність як володар джерела підвищеної небезпеки.

За таких обставин суд вважає, що вимоги про стягнення матеріальної шкоди повинні бути задоволені, з урахуванням обставин справи.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд

                         В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 124777 грн. /сто двадцять чотири тисячи сімсот сімдесят сім гривень/.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані з складанням звіту щодо оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненому його автомобілю у розмірі 600 грн. /шістсот гривень/.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1254 грн. 97 коп. /тисяча двісті п’ятдесят чотири гривні, дев’яносто сім копійок/ та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. /сто двадцять гривень/.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя                                         Приймак