Справа №  2-991/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року                                                                               м. Косів

           Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

          Головуючого –судді: Бельмеги М.В.

          Секретаря: Сусак В.М.

           З участю позивача: ОСОБА_1

           відповідачки: ОСОБА_2

           адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

           розглянувши у відкритому, судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на ? частину майна,-

                                                             В С Т А Н О В И В :

          Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на ? частину майна.

 В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 05.10.1985 року він уклав шлюб із ОСОБА_2, відповідачкою по справі, який було зареєстровано у виконавчому комітеті Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області. Внаслідок сімейних негараздів шлюб між ним та відповідачкою було розірвано 25.08.2010 року. За час перебування у шлюбі ним із відповідачкою було спільно побудовано житловий будинок, який розміщується в АДРЕСА_1. Будівництво було розпочато в 1990 році, а закінчено в 1992 році. З 1992 року він зареєстрований та проживає у вказаному житловому будинку, що стверджується відповідною довідкою Рожнівської сільської ради. Рішенням виконавчого комітету Рожнівської сільської ради №98 від 27.08.1992 року головою господарства в будинку по АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачка, ОСОБА_2 і на неї було відкрито господарський номер.  01.04.2003 року виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради на ім’я відповідачки було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно –житловий будинок АДРЕСА_1. На підставі вказаного свідоцтва про право власності Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 01.04.2003 року, за відповідачкою було зареєстровано право власності на нерухоме майно та видано відповідний витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.04.2003 року №268333. Проте, відповідно до положень Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Тобто, фактично житловий будинокАДРЕСА_1, який побудований ними під час перебування у шлюбі, є спільною сумісною власністю і він має право на ? його частину. Так як, відповідачка не бажає поділити майно, набуте ними під час шлюбу то для вирішення даного питання він змушений звертатись до суду. Просить  позову задоволити та визнати за ним право власності на ?  частину житлового будинку АДРЕСА_1 Косівського району Івано-Франківської області.

В судовому засіданні відповідачка, ОСОБА_2, позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що дійсно за час перебування у шлюбі ними було спільно збудовано житловий будинок, проте позивачем не вказано всі обставини справи. Так, право власності на даний будинок зареєстровано на її ім’я. Окрім того, даний будинок на даний час взагалі не підлягає поділу так як знаходиться в заставі банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки 19.09.2007 року  нею з відома позивача, у вказаному банку був взятий кредит в сумі 80 000 грн. терміном на 3 роки. Відповідно до умов вказаного договору на період строку дії договору іпотеки, житловий будинок, який є предметом іпотеки не можна відчужувати, а тому він тимчасово не підлягає поділу. Даний кредит був взятий нею для покупки позивачу автомобіля марки «Мерседес-Пландека», який вони придбали по довіреності на ринку м. Чернівці. На даний час вона самостійно здійснює погашення кредиту, який фактично був використаний на користь позивача. Окрім того, просить врахувати, що в даному будинку зареєстрована та проживає їх спільна дочка  - ОСОБА_6. Ними за час перебування у шлюбі були придбані декілька автомобілів, які позивач продав перед зверненням до суду із позовом про поділ майна, а гроші виручені від продажу автомобілів забрав собі, хоча вони також повинні були бути поділені.Просить позов задоволити частково, а саме з врахуванням всіх вищевикладених обставин провести реальний поділ будинковолодіння.

          Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав:

         Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у зареєстрованому шлюбі в період з 1985р. по 2010р. В період 1990-1992 р.р. сторони спільно, як подружжя, збудували житловий будинок.

           Шлюб між сторонами розірвано в 2010р., що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу  НОМЕР_1, згідно якого шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №127 від 25.08.2010 року. –а.с.7.

           В силу ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.  А відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 71 Сімейного кодексу України, вирішуючи спір про поділ майна, придбаного в шлюбі, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей і інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається із копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №268333 від 01.04.2003 року, виданого Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації (а.с.17) ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про право власності від 27.01.2003 року являється власником житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області. Даний факт також підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради на ім’я ОСОБА_2 –а.с. 18.

Із довідки №521/02-24 від 05.07.2011 року виданої виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_1 1958 року зареєстрований в с. Рожнів АДРЕСА_1 з 1992 року. –а.с. 8.

Як вбачається із копії рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради  від 27.01.2003р. «Про розгляд заяви ОСОБА_2.»(а.с.20) та копії акту введення в експлуатацію житлового будинку (а.с.21),  житловий будинок по АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію  27.01.2003 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що в період з 1990-1992р.р. вони виконували різні будівельні роботи в житловому будинку в с. Рожнів Косівського району. Про роботу з ними домовлявся ОСОБА_1, який і розраховувався за виконанні роботи.

Суд також звертає увагу на той факт, що і сама відповідачка, ОСОБА_2, не заперечує, що спірний житловий будинок вони із позивачем будували разом, і що він має право на частку у спільному майні подружжя та визнає право позивача на ? частину житлового будинку.   

Таким чином, незважаючи на те, що свідоцтво про право власності на житловий будинок видане на ім’я ОСОБА_2, дане нерухоме майно набуте сторонами за час перебування у шлюбі, а тому підлягає поділу в рівних частках, як спільне майно подружжя.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та такими, що підлягають до задоволення.

          На підставі ст.ст. 328, 368, 372 ЦК України, ст.ст.60, 69, 70 СК України та керуючись ст.ст. 213 - 215 ЦПК України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем с. Рожнів Косівського району Івано-Франківської області право власності на ? частину житлового будинку, що розміщений в АДРЕСА_1.  

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя:                                                                                        Бельмега М.В.