Дата документу: 02.11.2011
Справа № 3-2909/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2011 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВОМ ДТП ВДАІ м. Запоріжжя у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої педіатром ТОВ «Діасервіс», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (інші відомості щодо особи правопорушника відсутні),
- за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
11.10.2011 року старшим інспектором ВОМ ДТП ВДАІ м. Запоріжжя капітаном міліції ОСОБА_2 було складено протокол серії АР1 № 325195 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у зв’язку з порушенням законодавства у сфері дорожнього руху, а саме: пп. а) п. 2.10, п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Як вказано в даному протоколі, 22.09.2011 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Деу, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по території автостоянки дитячого садку № 281 по вул. Перемоги в м. Запоріжжі, не впевнилася в безпеці руху та скоїла наїзд на стоячий автомобіль Субару, реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_3 В результаті виниклої ДТП потерпілих немає, автомобіль потерпілого пошкоджено. Після чого вона залишила місце пригоди.
В судове засідання ОСОБА_1 з’явилася та пояснила суду, що 22.09.2011 року приблизно о 12 год. 00 хв. вона виїхала з дому за адресою: АДРЕСА_1, в напрямку дитячого садку № 281 по вул. Перемоги в м. Запоріжжі, де знаходився її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аби забрати його з цього дитячого закладу та доставити до лікарні, оскільки виховательки скаржилися на погане самовідчуття дитини та його постійний плач. Забравши свого заплаканого сина, ОСОБА_1, рухаючись заднім ходом на своєму автомобілі марки Деу, реєстр. номер НОМЕР_1, відчула, що в щось уперлася. Коли остання вийшла з транспортного засобу, то побачила, що скоїла наїзд на стоячий автомобіль Субару, реєстр. номер НОМЕР_2.
Зі слів ОСОБА_1, вона залишалася на місці пригоди десь 5 хвилин, однак навколо виниклої місця пригоди нікого не було, а сигналізація пошкодженого автомобіля не спрацювала. З метою необхідності надання її сину ОСОБА_4 термінової медичної допомоги, вона вимушена була залишити місце ДТП. Того же дня приблизно через 2-3 години ОСОБА_1 ще поверталася на місце наїзду, проте пошкодженого автомобіля марки Субару вже не було, а очевидців ДТП так й не знайшлось. У вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, щиро розкаюється.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд встановив наступне.
22.09.2011 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Деу, реєстр. номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_6, рухаючись заднім ходом по території автостоянки дитячого садку № 281 по вул. Перемоги в м. Запоріжжі, не впевнилася в безпеці руху та скоїла наїзд на стоячий автомобіль Субару, реєстр. номер НОМЕР_2. Внаслідок виниклої ДТП потерпілих немає, автомобіль, водій котрого ОСОБА_3, пошкоджено. Враховуючи необхідність доставити свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з дитячого садка у лікарню для надання термінової медичної допомоги, ОСОБА_1 залишила місце пригоди.
ЇЇ свідчення про обставини ДТП та подальші дії підтверджуються та узгоджуються з матеріалами адміністративної справи, зокрема протоколом серії АР1 № 325195 про адміністративне правопорушення від 11.10.2011 року, випискою із амбулаторної картки ОСОБА_4 (із зазначенням дати та часу звернення до лікаря), довідкою КУ «Міська дитяча клінічна поліклініка № 2» від 26.09.2011 року, які у встановленому порядку затверджені.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі –КупАП), орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З матеріалів справи, а саме з протоколу серії АР1 № 325195 про адміністративне правопорушення від 11.10.2011 року, пояснень порушника, наданих при складанні відносно неї протоколу, вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення, санкціонованого ст. 122-4 КУпАП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 18 цього Кодексу визначено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Зібрані матеріали під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 свідчать про те, що нею вчинено вказане правопорушення у стані крайньої необхідності, оскільки вона, з метою доставляння своєї дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Міську дитячу клінічну поліклініку №2 для надання йому термінової медичної допомоги, вимушена була залишити місце дорожньо-транспортної пригоди, що вчинене 22.09.2011 року. При цьому нею були застосовані можливі заходи для усунення небезпеки здоров’ю та життю її малолітньому сину ОСОБА_4, а заподіяна нею шкода, внаслідок залишення місця ДТП та порушення Правил дорожнього руху, є менш значною, ніж відвернена у разі ненадання термінової медичної допомоги дитині, якій в подальшому був поставлений діагноз «гострий отит».
А тому, з урахуванням вказаних обставин, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 18 КУпАП, оскільки вона діяла у стані крайньої необхідності.
Згідно з п. 4 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 скоїла вказане правопорушення у стані крайньої необхідності, суд вважає провадження у справі закрити, на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 18, 38, п. 4 ст. 247, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності у вигляді сплати штрафу в розмірі 340,00 грн. в дохід держави.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Н.І. Рибалко