18 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 7 вересня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення, визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації, посилаючись на те, що з 1981 року вона, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, без її згоди в квартиру вселилась дружина її сина - ОСОБА_2, також  у квартирі проживає їх неповнолітній син ОСОБА_5, 2004 року народження; після вселення ОСОБА_2 вона та ОСОБА_3 створили неможливі умови для спільного проживання, позбавляють її позивачку, права вільно проживати у квартирі, погрожують фізичною розправою, а її звернення до правоохоронних органів результату не дають.

 Позивачка просила виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх неповнолітню дитину із квартири АДРЕСА_1, зняти ОСОБА_3 з реєстрації за адресою спірної квартири, а також просила визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою, з тих підстав, що він в грудні 2002 року добровільно залишив житло і не проживає у квартирі без поважних причин.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися із зустрічними позовами до ОСОБА_1про визнання права користування жилим приміщенням, виселення та стягнення боргу по оплаті комунальних послуг, посилаючись на те, що ОСОБА_2 вселилась до спірної квартири як член сім'ї наймача зі згоди усіх проживаючих, тому має рівне із іншими право користування житлом, а неможливі умови спільного проживання створює сама  ОСОБА_1, до того ж борг по оплаті комунальних послуг, що утворився, сплатив лише  ОСОБА_4.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_1 із квартири, а також стягнути із неї на користь ОСОБА_4 оплату комунальних послуг в сумі 1581 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 7 вересня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1та ОСОБА_4 задоволено частково, постановлено виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_2 із малолітнім сином ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1, а також стягнути із ОСОБА_1на користь ОСОБА_4 1180 грн. на відшкодування частини його витрат по оплаті комунальних послуг; в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, а також позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1просить змінити ухвалені в справі судові рішення та постановити рішення про виселення ОСОБА_3 із квартири та зняття його з реєстрації, а в решті судові рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що ОСОБА_2 вселилась у квартиру без згоди ОСОБА_1, тому підлягає виселенню; разом з тим, суд послався на відсутність доказів того, що саме ОСОБА_3 створив неможливі умови для спільного проживання.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення, визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації та зустрічними позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1про визнання права користування жилим приміщенням, виселення та стягнення боргу по оплаті комунальних послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 7 вересня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити         ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                        Ю.Л.Сенін