16 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,   Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Птахівської сільської ради Скадовського району Херсонської області про знесення гаража та  усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на  рішення Скадовського районного суду від 18.05.2004 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.09.2004 р., яким первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та зміну рішення місцевого суду і задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що сторони є власниками жилих будинків, розташованих на суміжних земельних ділянках у с. Птахівка Скадовського району Херсонської області.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2 користується частиною земельної ділянки, яка відповідно до державного акту про право приватної власності на землю належить ОСОБА_1, а тому дійшов висновку про те,  що порушене право  останнього підлягає судовому захисту.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному порядку суд перевіряє в межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено судами з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 18 травня 2004 року ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :