19 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області (далі-відділення Фонду) на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що висновком МСЕК від 2 жовтня 2003 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, визнано інвалідом 3 групи; ушкодженням здоров'я йому заподіяна моральна шкода. Позивач просив стягнути 65000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від            23 червня 2006 року позов задоволено частково, постановлено стягнути із відділення Фонду на користь позивача 45000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2006 року зазначене рішення змінене, сума, що підлягає стягненню на користь позивача, зменшена до 20000 грн.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на його незаконність.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що ушкодженням здоров'я                ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої законом покладено на відділення Фонду; розмір відшкодування апеляційним судом зменшено й визначено з урахуванням встановлених фактів, обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Посилання у скарзі на те, що суд не врахував норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” є безпідставним, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до прийняття цього Закону.

Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                     ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділення Фонду на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін