Справа № 2-2500/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                              01 грудня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Владимирська І.М., при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Державного підприємства  «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 2002 р. по 2009 р.  перебував у трудових правовідносинах з ДП  «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», працюючи підземним прохідником 5 розряду. 18 листопада 2007 р. при виконання своїх трудових обов’язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві, про що було складено Акт по формі Н-1 від 21 листопада 2007 р. В зв’язку з цим, 11 березня 2009 р. ОСОБА_1 вперше пройшов медичний огляд у Міжрайонній МСЕК №2 м. Донецька, згідно з висновком якої йому була встановлена 2 група інвалідності, з втратою професійної працездатності 70 % по травмі. Пошкодженням здоров’я позивачу завдано тяжкі фізичні та моральні страждання, було змінено його звичний уклад життя, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, та матеріального забезпечення. З наведених підстав ОСОБА_1 і звернувся до суду, та просить стягнути з відповідача 80 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення, в якому посилається на те, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження позивних вимог, правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні. Тому просить суд, відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 2002 р. по 2009 р.  перебував у трудових правовідносинах з ДП  «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», що підтверджується наданою копією трудової книжки позивача (а.с. 7-11).

Відповідно до Акту Н-1 № 122 від 21.11.2007 р. з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в наслідок чого він отримав виробничу травму.

Відповідно до довідки МСЕК від 11 березня 2009 р. ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності та 70 % втрати професійної працездатності у зв’язку з виробничою травмою та професійним захворюванням (а.с. 12).

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із  пошкодженням  здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.          Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов  висновку, що професійне захворювання позивача  заподіює йому моральні страждання, тому що через  нього він змушений  докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Його втрати носять безстроковий характер. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через  відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану, оскільки  йому важко обслуговувати себе в побуті. В теперішній час він відчуває негативні наслідки профзахворювання, такі як: фізичний біль,  рухи різко обмеженні. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що  моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

Суд знаходить неспроможними доводи представника відповідача про те, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки даний факт не підтверджений медичним висновком, тому що встановленням стійкої втрати професійної працездатності, на думку суду, позивачу заподіяно  ще більш тяжкі страждання .

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач  постійно відчуває  хворобливі відчуття,  він знаходиться під наглядом лікарів, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному  лікуванні.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 21 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 88 ч.2 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23,1167 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування моральної шкоди 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь держави судовий збір в розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                  І.М.Владимирська