16 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 3 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 21 січня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 3.11.2003 р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21.01.2004 р., якою відмовлено в поновлені строку на апеляційне оскарження ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.06.2003 р.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що, на її думку, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в поновлені строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 23.06.2003 р., якою було відхилено заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими  обставинами,  місцевий  суд виходив з того, що апеляційна скарга  була  подана з пропуском встановленого ст. 292 ЦПК України 1963 року 15-денного строку на оскарження ухвал суду, а також відсутності поважних причин для поновлення процесуального строку.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його ухвалу без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено судами з додержанням судами норм процесуального права та відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 3 листопада 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від  21 січня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :