16 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                  Левченка Є.Ф.,   Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою              ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня   2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою  на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16.12.2003 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2004 р., яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 6408,85 грн. майнової шкоди, 1025 грн. моральної шкоди та судові витрати.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на перехресті вулиць Васильківської та Ломоносова в місті Києві сталася ДТП за участю  автомобіля “ВАЗ-21063” під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем “Фольксваген-Джета”, що належить позивачу на праві власності, під керуванням ОСОБА_3.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2, який при керуванні автомобілем не обрав належну швидкість руху та безпечну дистанцію до їдучого попереду автомобіля, що призвело до зіткнення автомобілів.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному порядку суд перевіряє в межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення у справі ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :