У Х В А Л А |
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
16 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2001 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2003 р. позов задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 23.03.2004 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невірне з'ясування апеляційним судом фактичних обставин справи, хибну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 3.12.1999 р. в належній ОСОБА_1 на праві приватної власності ½ частині будинку сталася пожежа.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що у справі відсутні належні та переконливі докази на підтвердження наявності виниОСОБА_2 у виникненні пожежі.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
|
Є.Ф. Левченко |
|
Я.М. Романюк |
|
Ю.Л. Сенін |