№0827/2-3737/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 листопада 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

          шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді                                                                                 Гончар М.С.

при секретарі                                                                                           Мєжинській О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну та укладання окремого договору найму житлового приміщення на вимогу колишнього члена сім’ї наймача та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну умов договору найма жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО №10»про зміну та укладання окремого договору найму житлового приміщення на вимогу колишнього члена сім’ї наймача, у якому, посилаючись на ст. ст. 104, 63 ЖК України,  просив виділити йому у користування ізольовану кімнату площею 12,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1; змінити договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (найму житлового приміщення) в цій квартирі, укладений ОСОБА_2, та зобов’язати КП «ВРЕЖО № 10»укласти із ним окремий договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території на ізольовану кімнату площею 12,2 кв.м., підсобні та інші допоміжні приміщення залишити в загальному користуванні. В обґрунтування свого позову зазначав, що він зареєструвався у спірній квартирі, як чоловік ОСОБА_2; з січня 2007 року шлюбні відносини між ними припинені та він зайняв у спірній квартирі кімнату жилою площею 12,2 кв.м; у листопаді 2007 року ОСОБА_2 змінила замки на спірній квартирі і до лютого 2011 року він не мав змоги проживати у спірній квартирі; шлюб із ОСОБА_2 було розірвано у судовому порядку за позовом останньої; весь час ОСОБА_2 намагалась зменшити його частку площі у спірній квартирі; 22.02.2011 року його було вселено до спірної квартири за рішенням суду працівниками ВДВС у вільну кімнату жилою площею 9,9 кв.м. без балкону та без лоджії, яка не відповідає вимогам ст. 63 ЖК України; на зміну договору найму відповідачі не погоджуються; займають дві ізольовані кімнати площею 12,2 кв.м. та 16,8 кв.м.; відповідачі також відмовляються сплачувати за нього за квартиру та приватизувати останню; крім того, відповідач ОСОБА_3 вселив у спірну квартиру свою дружину ОСОБА_4, яка вже забезпечена житлом; та яку відповідач ОСОБА_3 намагається зареєструвати у спірній квартирі.  

          Ухвалою суду від 01.11.2011 року провадження у справі за вищезазначеним позовом відкрито.

17.11.2011 року на адресу суду через канцелярію надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну умов договору найма жилого приміщення (а.с.17-19), в якій  ОСОБА_3, посилаючись на ст. 104 ЖК України, просив змінити договір найму жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_1, укладений із ОСОБА_2; зобов’язати КП «ВРЕЖО № 10»укласти із ним окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану кімнату площею 12,2 кв.м. у АДРЕСА_1. В обґрунтування свого позову зустрічний позивач зазначав, що спірна квартира у 1982 році надавалась його батькові ОСОБА_5 на склад сім’ї із 4-х осіб; спірна квартира складається із трьох ізольованих кімнат жилою площею 9,9 кв.м., 12, 2 кв.м. та 16,8 кв.м. та інших підсобних приміщень; після смерті його батька договір найму був переукладений із його матір’ю ОСОБА_2 на цю квартиру; 05.02.1994 року його мати зареєструвала шлюб із ОСОБА_1; у 2007 році останній почав порушувати подружню вірність; у листопаді 2007 року ОСОБА_1 уйшов із спірної квартири; 14.12.2007 року ОСОБА_1 була надана кімната АДРЕСА_2; рішенням Шевченківського районного суду від 29.10.2010 року ОСОБА_1 був вселений у спірну квартиру; однак, до 22.02.2011 року ОСОБА_1 не намагався вселитись взагалі у спірну квартиру без державного виконавця, так як має кімнату у гуртожитку; він, ОСОБА_3 одружений та мешкає у спірній квартирі у кімнаті жилою площею 12, 2 кв.м.;  бажає змінити умови договору найму цієї квартири; на нього у квартирі приходиться 12,97 кв.м. жилої площі.

У судовому засіданні 25.11.2011 року відповідач ОСОБА_3 та його представник за договором –адвокат (а.с.35-36) ОСОБА_6 до начала розгляду справи по суті просили прийняти зазначений зустрічний позов та розглядати в одному провадженні у цій справі.

25.11.2011 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив вищезазначене клопотання відповідача та його представника (а.с.40).

У судове засідання 25.11.2011 року належним чином повідомлений (а.с.12) позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним ОСОБА_1 не з’явився без поважних причин.

          Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 за довіреністю (а.с.34) ОСОБА_7 у судовому засіданні по цій справі 25.11.2011 року зазначав, що, ОСОБА_1 відоме про дату, час та місце розгляду цієї справи 25.11.2011 року, але він хоче приймати участь у цій справі не безпосередньо, а через нього, як представника; йому, як представникові ОСОБА_1, не потрібний час для підготовки заперечень на зустрічний позов ОСОБА_3, він копію його отримав, ознайомився, та просив розглядати справу з урахуванням зустрічного позову саме у судовому засіданні по цій справі 25.11.2011 року (розписка а.с.19); первісний позов позивача ОСОБА_1 та викладене у ньому підтримав, просив первісний позов задовольнити у повному обсязі; при цьому, зазначав, що його довіритель ОСОБА_1 до листопада 2007 року займав у спірній квартирі кімнату жилою площею 12,2 кв.м.; для вселення 22.02.2010 року ОСОБА_1 ВДВС на виконання рішення суду у спірній квартирі йому було звільнено кімнату жилою площею 9,9 кв.м., тому він її зайняв; навісив на неї замок; ключів від цього замку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають; практично одразу ОСОБА_1 перестав проживати у спірній квартирі, мешкає у гуртожитку: АДРЕСА_2,  через постійні сварки із ОСОБА_2, яка викликає щоразу міліцію; зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають інше житло на праві приватної власності, у якому мешкає ОСОБА_3 разом із своєю дружиною; на запитання суду представник додатково пояснив, що змінювати вимоги позивача за первісним позовом будь-яким чином не вважає за доцільне.

          Відповідач за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_2, яка також пояснила, що їй не потрібний час для підготовки заперечень на зустрічний позов ОСОБА_3, вона копію його отримала, ознайомилась, та просила розглядати справу з урахуванням зустрічного позову саме у судовому засіданні по цій справі 25.11.2011 року (розписка а.с.19); заявила, що первісний та зустрічний позови вона не визнає у повному обсязі, просила у їх задоволенні відмовити у повному обсязі; додатково на запитання суду пояснила, що вона визнає той факт, що ОСОБА_1 до листопада 2007 року, поки вони жили разом однією сім’єю займав у спірній квартирі разом із нею кімнату жилою площею 12,2 кв.м., це була їх спальня; при вселенні 22.02.2010 року ОСОБА_1 ВДВС на виконання рішення суду у спірну квартиру, він зайняв кімнату жилою площею 9,9 кв.м.; навісив на неї замок; ключів від цього замку вона та ОСОБА_3 не мають; практично одразу ОСОБА_1 перестав проживати у спірній квартирі, мешкає у гуртожитку; спірну квартиру отримував раніше по ордеру її чоловік від першого шлюбу на неї і сина ОСОБА_3, але помер, вона одружилась із ОСОБА_1, останній з її згоди зареєструвався у цій спірній квартирі, але у 2009 році шлюб із ОСОБА_1 розірвано з причини подружньої зради чоловіка –ОСОБА_1; ОСОБА_1 уйшов проживати до гуртожитку; при вселенні за рішенням суду ОСОБА_1 вселився саме до кімнати жилою площею 9,9 кв.м., іншої кімнати, зокрема жилою площею 12,2 кв.м. не вимагав; вона не згодна проживати із ОСОБА_1 після вищезазначених обставин в одній спірній квартирі; тому вона подала оголошення у газети про розмін спірної 3-кімнатної квартири на 2 та 1-кімнатну, шукає варіанти на теперішній час, просила долучити до матеріалів цієї справи екземпляри газет з вищезазначеними оголошеннями; визнала, що вона на праві власності у порядку спадкування має інше житло –АДРЕСА_3; на запитання суду пояснила, що до теперішнього часу в ОП «ЗМБТІ»реєстрація за нею права особистої приватної власності на спірну квартиру на підставі розпорядження та свідоцтва, які були визнанні незаконними, не скасована.      

          У судовому засіданні 25.11.2011 року відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та його представник за договором –адвокат (а.с.35-36) ОСОБА_6 первісний позов ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити; зустрічний позов та викладене у ньому підтримали, просили його задовольнити; при цьому, додатково зазначали, що спірну квартиру отримував за ордером свого часу рідний батько ОСОБА_3 –перший чоловік відповідача - матері ОСОБА_2, який помер, на склад сім’ї: дружину, його, як сина;   коли мати одружилась вдруге –з ОСОБА_1, з її дозволу до цієї квартири зареєструвався останній; однак, у 2009 році шлюб між матір’ю та ОСОБА_1  було розірвано з причини подружньої зради чоловіка; є відеозапис; ОСОБА_1 уйшов проживати до гуртожитку; ОСОБА_3 визнав, що до листопада 2007 року ОСОБА_1 разом із його матір’ю ОСОБА_2 займали у спірній квартирі кімнату жилою площею 12,2 кв.м., використовували її під спальню;  при вселенні 22.02.2010 року ОСОБА_1 ВДВС на виконання рішення суду у спірну квартиру, останній зайняв кімнату жилою площею 9,9 кв.м.; іншої кімнати не вимагав; навісив на кімнату площею 9,9 кв.м. замок; і практично одразу перестав проживати у спірній квартирі, оскільки, мешкає у гуртожитку; просили долучити до матеріалів справи фотокартку із дверима кімнати площею 9,9 кв.м. із навісним замком; за ОСОБА_3 визнано право користування цією спірною квартирою за рішенням суду, він зареєстрований у цій квартирі та займає кімнату площею 12,2 кв.м.; він визнає, що окрім цієї квартири він іноді використовує інше житло, що належить на праві особистої приватної власності його матері у порядку спадкування -  АДРЕСА_3; на запитання суду додатково ОСОБА_3 та його представник пояснили, що змінювати вимоги за зустрічним позовом будь-яким чином не вважають за доцільне.

          Представник відповідача за первісним та зустрічним позовами –КП «ВРЕЖО № 10»не з’явився у судове засіданні по цій справі 25.11.2011 року, відповідач КП «ВРЕЖО № 10»повідомлявся судом належним чином  про дату, час та місце розгляду цієї справи (а.с.15), представник відповідача за довіреністю (копія а.с.32) ОСОБА_8 надала суду через канцелярію 24.11.2011 року письмовий відгук на первісну позовну заяву із додатками (а.с.29-33), у якій просила розглядати дану справу за відсутністю представника КП «ВРЕЖО № 10», ухвалити рішення по цій справі на розсуд суду згідно чинного законодавства (а.с.30). У своєму відгуку представник КП «»ВРЕЖО № 10» зазначав, що у останнього немає підстав для укладення окремого договору найму спірного жилого приміщення із позивачем ОСОБА_1, оскільки це можливо лише за згодою наймача, членів його сім’ї, яка відсутня, тим більше, що спірна квартира належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

          Відповідачу КП «ВРЕЖО № 10»також надсилалась судом раніше копія зустрічної позовної заяви, яка надійшла на адресу суду через канцелярію (а.с.25). Заперечень проти зустрічного позову від КП «ВРЕЖО № 10 на адресу суду не надходило.

При вищевикладених обставинах, суд ухвалив проводити розгляд цієї справи за відсутністю представника відповідача за первісним та зустрічним позовом КП «ВРЕЖО № 10»та позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 за присутністю представника останнього за довіреністю по наявних у справі матеріалах та доказах.

Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді цієї справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у задоволенні первісного та зустрічного позовів по цій справі слід відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 (план квартир а.с.5) загальною площею 67,48 кв.м, жилою площею 38,9 кв.м, яка складається із 3-х ізольованих жилих кімнат площею 16,8 кв.м., 9,9 кв.м., 12, 2 кв.м. та кухні 7,5 кв.м., туалету 1, 4 кв.м., коридору 12.,4  кв.м., кладової 1,0; 0,5 кв.м., балкону (вихід на балкон із кімнати жилою площею 16,8 кв.м.)  і лоджії (вихід на лоджію із жилої кімнати площею 12,2 кв.м).

Особовий рахунок по цій квартирі відкрито на ім’я ОСОБА_2 (а.с.33).

Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території КП «ВРЕЖО № 10»укладено також із ОСОБА_2 (копія а.с.31).    

У спірній квартирі на час розгляду судом цієї справи зареєстровані три особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довідка а.с.7).

Звідси, на кожну зареєстровану особу у спірній квартирі приходиться по 12,97 кв.м. жилої площі (розрахунок: 38,9 кв.м,/3 особи).

Крім того, встановлено, що на час розгляду цієї справи судом 25.11.2011 року право власності на дану спірну квартиру зареєстровано виключно за відповідачем за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_2  на підставі свідоцтва № 10383 про право власності на житло, виданого Шевченківською районною адміністрацією від 06.03.2000 р (довідка ОП «ЗМБТІ»а.с.26).

У спростування факту належності ОСОБА_2 на праві власності спірної квартири представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 –ОСОБА_7 надав суду копію рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (суддя Трофимова Д.А.) по справі № 2-62/09 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО № 10», ОСОБА_2, ОП «ЗМБТІ», третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним розпорядження Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради № 911 від 06.03.2000 р та свідоцтва про право власності на житло № 10383 від 06.03.2000 р. (а.с.53-58), яким позов позивача було судом задоволено у повному обсязі.

Проте, із наданої копії рішення суду не вбачається, чи набрало воно чинності та якщо так, коли саме.

Крім цього, із змісту цього рішення суду (а.с.53-58) не вбачається, щоб позивач по цій справі № 2-62/09 ОСОБА_1 заявляв, а суд задовольняв позовні вимоги позивача про зобов’язання ОП «ЗМБТІ»скасувати реєстрацію чи просто про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру на підставі вищезазначених розпорядження та свідоцтва у ОП «ЗМБТІ».  

Таким чином, на час розгляду цієї справи судом квартира досі належить до приватного житлого фонду України, а не до державного житлового фонду України, саме лише на останній розповсюджується дія вимог ст. 104 ЖК УРСР.

Оскільки, припинення права власності на спірну квартиру має здійснюватись у тому самому порядку, як і його набуття, у тому числі із скасуванням відповідної реєстрації цього права в ОП «ЗМБТІ».   

Так, згідно із ст. 104 ЖК УРСР член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку. Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей народного господарства (частина перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

Сторони та їх представники по цій справі у судовому засіданні 25.11.2011 року визнали той факт, що:

- ОСОБА_1 до листопада 2007 року, поки він жив разом однією сім’єю із ОСОБА_2, вони займали у спірній квартирі разом із нею кімнату жилою площею 12,2 кв.м., це була їх спальня;

-          при вселенні 22.02.2010 року ОСОБА_1 ВДВС на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2010 року по справі № 2-954/10 (копія а.с.4) у спірну квартиру, він зайняв кімнату жилою площею 9,9 кв.м.;

-          ОСОБА_1 навісив замок на двері кімнати жилою площею 9,9 кв.м. у спірній квартирі, ключів від цього замку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають (фотокартка а.с.50);

-          практично одразу після вселення 22.02.2010 року ОСОБА_1 перестав проживати у спірній квартирі через сварки та на час розгляду цієї справи судом мешкає у гуртожитку (довідка а.с.6, 52);

-          на час розгляду цієї справи ОСОБА_3 та ОСОБА_9 займають у квартирі дві інші кімнати, при цьому ОСОБА_2 має на праві власності у порядку спадкування інше житло - АДРЕСА_3, де іноді також мешкає ОСОБА_3 разом із своєю дружиною.

Згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згоди між сторонами по цій справі про порядок користування спірною квартирою АДРЕСА_1 на час розгляду цієї справи не досягнуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Представник первісного позивача, зустрічний позивач та його представник у судовому засіданні на запитання суду зазначали, що змінювати позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами будь-яким чином не вважають за доцільне.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Позивачі за первісним позовом - ОСОБА_1 та за зустрічним позовом - ОСОБА_3 не надали суду будь-яких належних переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо виділення кожному із них в окреме користування у спірній квартирі саме лише ізольованої кімнати площею 12, 2 кв.м.

Встановлено, що згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 кожній із сторін необхідно виділити кімнату, мінімальною житловою площею 10,0 кв.м.

Таким чином, враховуючи, що:

-          у спірній квартирі є три ізольовані кімнати жилою площею  16,8 кв.м., 9,9 кв.м., 12, 2 кв.м.,

-          кожна із трьох зареєстрованих осіб у цій квартирі веде окреме господарство,   шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано у 2009 році (рішення суду, копія а.с.46, свідоцтво про розірвання шлюбу, копія а.с.6);

-          порядок користування всіма зареєстрованими особами спірною квартирою, що склався на час розгляду цієї справи судом;  

-          наявність окремого доходу у первісного та зустрічного позивачів по цій справі (а.с.8, 24),

-          наявність іншого житла у первісного та зустрічного позивачів по цій справі - АДРЕСА_3 у ОСОБА_3, яке належить ОСОБА_2; АДРЕСА_2 у ОСОБА_1,

-          неможливість сумісного проживання всіх трьох зареєстрованих осіб у спірній квартирі через постійні сварки,

-          бажання ОСОБА_2 розміняти спірну 3-кімнатну квартиру на  1 і 2- кімнатні (звернення до агенції нерухомості та оголошення у пресі з приводу цього питання а.с.48-45),

-          - наявність виходу на балкон лише із кімнати жилою площею 16,8 кв.м. та на лоджію лише із кімнати жилою площею 12,2 кв.м, при цьому первісний та зустрічний позивач просили балкон та лоджію залишити у загальному користуванні, а суд зобов’язаний діяти в межах позовних вимог, однак виділити кімнату 12,2 кв.м без лоджії площею 1,72 кв.м. неможливо; звідси, загальна площа жилої кімнати із лоджією становить вже 13,92 кв. м (розрахунок: 12,2 + 1,72 кв.м.);

-          при цьому, на кожну зареєстровану особу у спірній квартирі приходиться лише по 12,97 кв.м. жилої площі, та по 09,53 кв.м. площі підсобних приміщень (ванної кімнати, туалету, коридору, лоджії балкону)(розрахунок: 28,58 кв.м. (розрахунок: загальна площа 67,48 кв.м. –жила площа 38,9 кв.м.)/3 особи);   

- щоб не порушувати житлових прав будь-кого із зареєстрованих осіб на жилу чи загальну площу, особа, якій суд мав би виділити кімнату жилою площею 12,2 кв.м. разом із лоджією, якщо б такі вимоги по цій справі заявлялись первісним чи зустрічним позивачами, мала б сплатити іншій зареєстрованій особі у спірній квартирі, на яку буде приходитись через це менша жила чи загальна площа цієї квартири,  відповідну компенсацію або лише у наявності згоди останньої на зменшення її жилої чи загальної площі.

Щодо первісних та зустрічних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про зобов’язання судом за рішенням суду по цій справі КП «ВРЕЖО № 10»укласти із ними окремий договір найму на ізольовану кімнату жилою площею 12, 2 кв.м. не ґрунтуються на законі, оскільки згідно із ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, і сторони за договором в силу ст. 627 ЦК України є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Позивачі могли б просити суд зобов’язати КП «ВРЕЖО № 10»лише відкрити окремий особовий рахунок на їх ім’я на будь-яку кімнату, але таких вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заявляли і вони судом не розглядалась.  

Відповідачі за первісним позовом  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 первісний позов не визнали у повному обсязі, а відповідач КП «ВРЕЖО №10»у вирішенні первісного позову – полагався на розсуд суду (відгук а.с.29-30).

Представник відповідача за зустрічним позовом  ОСОБА_1 –ОСОБА_7 та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зустрічний позов не визнали у повному обсязі, відповідач КП «ВРЕЖО №10»у вирішенні зустрічного позову –полагався на розсуд суду (відгук а.с.29-30).

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну та укладання окремого договору найму житлового приміщення на вимогу колишнього члена сім’ї наймача та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну умов договору найма жилого приміщення –слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, в силу ст.88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні первісного та зустрічного позову по цій справі у повному обсязі, їх позивачі не мають право на компенсацію за рахунок іншої сторони понесених судових витрат по цій справі, у тому числі на сплату судового збору, витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також на проведення експертизи по цій справі.

Керуючись ст.ст. 49, 63-64, 80, 104  ЖК УРСР, ст. ст. 10, 11, 61, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну та укладання окремого договору найму житлового приміщення на вимогу колишнього члена сім’ї наймача –відмовити у повному обсязі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП «ВРЕЖО № 10»про зміну умов договору найма жилого приміщення, - відмовити у повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у розгляді цієї справи, але не були присутні при проголошенні рішення, у той самий строк з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                       М.С. Гончар