У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді |
Кармазіна Ю.М., |
суддів |
Стрекалова Є.Ф. і Школярова В.Ф. |
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні 17 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, судимий:
-15.10.2004 р. за ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289,
ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 357 КК України на 11 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено дванадцять років позбавлення волі.
Цим же вироком ОСОБА_1 за ст. 257 КК України виправдано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 9112 грн. 42 коп. матеріальної та 5000 моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 2255 грн. 68 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 24 червня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що 16 жовтня 2001 року близько 1-ої год. 30 хв. він із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (засудженими за вчинення даних злочинів вироком судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 29 грудня 2003 року) та особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, проникли в квартиру АДРЕСА_1, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_4, погрожуючи їй застосуванням пістолета і насильства, небезпечного для життя та здоров'я, зв'язали її та заволоділи майном потерпілої на загальну суму 9112 грн. 42 коп.
У ніч на 24 листопада 2001 року він з тими ж особами проникли в будинок АДРЕСА_2, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_5, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров”я, та з погрозою застосування пістолета заволоділи майном потерпілої на загальну суму 2255 грн. 68 коп.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну судових рішень і пом'якшення йому покарання. Вважає, що попередньої змови з іншими особами, які вчиняли розбій, на застосування до потерпілих насильства, небезпечного для їх життя чи здоров'я, не було і він не був обізнаний про наміри цих осіб застосувати таке насильство. Посилається на наявність обставин, які пом'якшують покарання, а також вказує на неправильне вирішення цивільного позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
Із показань засудженого ОСОБА_1 убачається, що він визнавав вину у вчиненні розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_4 ОСОБА_5 і давав змістовні показання про обставини скоєння цих злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6.
Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 показали, що при вчиненні на них розбійних нападів невідомі особи, вимагаючи передати цінності та гроші, застосовували до них насильство, душили, погрожували застосуванням пістолета та заволоділи їх майном.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що невідомі особи проникли в його квартиру і напали на його дружину ОСОБА_4 та, застосувавши насильство, заволоділи грошима і золотими виробами.
Дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у розбої, вчиненому ним за попередньою змовою з іншими особами, поєднаному з проникненням у житло, направленому на заволодіння майном у великих розмірах.
Таким чином доводи в скарзі засудженого ОСОБА_1 про відсутність попередньої змови на вчинення розбійних нападів на ОСОБА_4 ОСОБА_5 і застосування до них насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, є безпідставними.
Дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.
При обранні ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочини, за які засуджений цим вироком, до постановлення попереднього вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2004 року.
За таких обставин суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання за правилами, визначеними ч. 4 ст. 70 КК України.
Призначене ОСОБА_1 показання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Тому підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання та обрання йому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не виявлено.
Як убачається з роз'яснення, яке міститься в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”, якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов'язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При постановленні в наступному обвинувальному вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов'язок відшкодувати шкоду солідарно з іншими засудженими.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого ОСОБА_1 про неправильне вирішення цивільного позову.
Отже, судові рішення щодо ОСОБА_1 відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
судді:
Ю.М. Кармазін Є.Ф. Стрекалов В.Ф. Школяров