Справа № 172/1517/24

Провадження 2/172/660/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.03.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.01.2021 року ОСОБА_1 підписала заяву з метою отримання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банком на підставі договору відкритий картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, пеню на умовах, передбачених договором.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу, кредит у сумі визначеній у договорі. Однак останній, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 21.08.2024 року утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 32618,48 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою від 01.11.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Суд встановив, що 18.01.2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому у письмовому вигляді.

З виписки за договором № б/н за період з 18.01.2021 по 28.08.2024 року видно, що позичальник за весь час користування кредитною карткою здійснював операції з переказу коштів на картки інших осіб, поповнення своєї картки, поповнення мобільного телефону, зняття готівки в терміналі самообслуговування банку, здійснення покупок в магазинах, аптеках тощо. Вказане свідчить про активне користування позичальником кредитними коштами та часткове погашення заборгованості у подальшому.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача перед кредитором станом на 21.08.2024 року становить 32618,48 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 32618,48 грн.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з цим суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.

Суд в ході розгляду справи дослідив як доказ виписку за картковим рахунком відповідача та прийшов до висновку, що у сукупності з іншими доказами наданими позивачем саме виписка за договором як первинний бухгалтерський документ є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Так, згідно з випискою за договором № б/н за період з 18.01.2021 по 28.08.2024 року залишок після операції за картковим рахунком ОСОБА_1 становить 31148,48 грн.

Таким чином, суд аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню в межах суми боргу за тілом кредиту, що підтверджена належними доказами.

Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно з якою у разі задоволення позовних вимог судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 610, 611, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.01.2021 року в сумі 31148 (тридцять одна тисяча сто сорок вісім) гривень 48 копійок, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 31148,48 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя                                І.Г. Битяк