Справа № 127/40154/24

Провадження № 1-кп/127/1141/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено 10 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020020000881,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає.

Крім цього, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Так прокурор вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років. Крім того вказав, що обвинувачений офіційно не працює, раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, перебував у даному провадженні у розшуку, а тому обвинувачений може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків визначених КПК України.

Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 не заперечувала з приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду. Крім того, захисник заперечила щодо задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ОСОБА_4 не переховувався від органу досудового розслідування, має постійне місце проживання за адресою, яка зазначена у обвинувальному акті. Крім того, обвинувачений самостійно з`явився за викликом до слідчого за місцем його перебування. Внаслідок цього просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, що не пов`язаний із позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував з приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду. Заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його проживання.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду та щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Також потерпіла просила прийняти до розгляду цивільний позов.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що за вказаним обвинувальним актом можливо призначити судовий розгляд.

Так, відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4  за ч. 4 ст. 185 КК України підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення прокурору, визначені законом, відсутні. Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, угоди у вказаному провадженні не укладались.

Сукупність вказаного переконує суд у тому, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне визначити, що судовий розгляд слід провести у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, та свідків згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 21.03.2025 року.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання  в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв`язками.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність у провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, тобто можливе покарання є суворим, що свідчить про можливість переховування особи від правосуддя і утворює ризики можливого ухилення від явки до суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження.

Про існування ризику переховування від суду, що є одночасно і ризиком перешкоджання кримінальному провадженню, додатково свідчить факт того, що ОСОБА_4 перебував у розшуку. Вказане, а саме факт того, що ОСОБА_4 вже вчинив реальні дії з переховування, а не лише може їх вчинити, свідчить, що вказаний ризик набув вже статусу не просто обґрунтованого припущення можливої поведінки, а вже підтверджений вчиненням активних дій.

Крім цього, суд враховує, що зі змісту обвинувачення ОСОБА_4 діяв з корисливою метою, раніше судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, офіційно не працює, тобто не має стабільного джерела доходу, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим.

Крім цього, суд враховуючи стадію судового розгляду, бере до уваги те, що свідки у справі та потерпіла не допитані. ОСОБА_4 відомо місце їх перебування та номери їх мобільних телефонів, що стали доступні йому під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказане створює ризик можливого впливу на них з боку ОСОБА_4 .

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі свідчать про недоцільність застосування йому цілодобового домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Суд наголошує, що запобіжний захід за своєю суттю є превентивним заходом та має запобігати умовам за яких можливий вплив обвинуваченого на свідків та потерпілих, допущення настання негативних наслідків у виді реалізованих ризиків, в цьому і полягає його мета.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи наведене, суд приймає рішення про визначення застави ОСОБА_4 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановлених до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини п`ятої вказаної статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Форма та зміст позовної заяви визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Дослідивши поданий цивільний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість потерпілою ОСОБА_6 не було додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, або документу, що підтверджує підстави звільнення потерпілого від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, потерпілий звільняється від сплати судового збору в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, але не звільняється від сплати судового збору в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у порядку та розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року визначений у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сплата судового збору є обов`язковою, а тому потерпілому в залежності від розміру вказаної вимоги слід сплатити судовий збір згідно ставок, встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, потерпіла вказаної норми не дотрималася, оскільки до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, за подання цивільного позову з вимогою про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. 00 коп. підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за такими банківським реквізитами:

Одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа).

Суд також наголошує, що у випадку не сплати потерпілим судового збору, суд, відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, залишає позовну заяву в частині стягнення моральної шкоди без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст. 128 КПК України, ч. 1 ст. 185 ЦПК України суд дійшов висновку, що позов слід залишити без руху, а потерпілій ОСОБА_6 надати строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 314, 315, 316, 317, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено 10 жовтня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020020000881 на 25.03.2025 року о 10 годині 00 хвилин в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області в залі судового засідання № 32.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.

Розгляд кримінального провадження призначити у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора задоволити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 20.03.2025 року до 18.05.2025 року, включно.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 гривень.

У разі внесення застави, покласти ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без руху.

Надати потерпілій ОСОБА_6 строк для усунення недоліків до початку судового розгляду.

Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

В решті ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: