Справа № 681/261/25

                                                                Провадження 3/681/106/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2025 р.                                                             м. Полонне

        Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

      ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  не  встановлено, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ВАД № 565065, 02.03.2025 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме ображала лайкою, не впускала у квартиру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого, чим порушила п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

        Такими діями, на думку автора протоколу, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

У статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей, при розгляді справ за якими присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 173-2 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Окрім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» «Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

У зв`язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду даної справи, здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діянні ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

       Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

       Розв`язуючи питання доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, суд вказує на таке.

       Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

       За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

       Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269,272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

       Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

       Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

       Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

       Об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

       Системний аналіз чинного національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

       Тому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

       Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

       Своєю чергою п. 14  ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

       Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (надалі Інструкція).

       В п. 15 Розділу II Інструкції зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

       Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (пояснення ОСОБА_1 а.с. 3, та пояснення ОСОБА_2 а.с. 4).

       Матеріали справи містять докази, які підтверджують факт конфліктної ситуації між указаними вище особами, що не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

       Інших доказів, що ОСОБА_1 заподіяла шкоду потерпілому шляхом порушення його прав і свобод, матеріали справи не містять.

       Таким чином, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

       У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

       Враховуючи те, що суд має право розглядати справу виключно в межах складеного протоколу, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

       Згідно із закріпленим у ст. 62 Конституції України принципом презумпції невинуватості, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а також усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Суд має право обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доказування.

       Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження.

       Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

       Враховуючи наведені обставини, інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять, а тому суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

       За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

         Керуючись наведеним, ч. 1 ст. 247 КУпАП суддя, -

п о с т а н о в и в:

           Закрити провадження в справі відносно  ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                  Сергій ІЛЛЮК