У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2005 року.

            Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2004 року

                        ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України на два роки обмеження волі.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

            Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2005 року відмовлено ОСОБА_1 у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2004 року, а його апеляційну скаргу визнано такою, що не підлягає розгляду.

            Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 19 травня 2005 року постанову місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

            Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що 11 серпня 2003 року приблизно о 14-ій годині в будинку АДРЕСА_1 за встановлених судом обставин він заподіяв на грунті неприязних відносин легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що спричинили короткочасний розлад здоров”я останньої.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить постанову і ухвалу апеляційного суду змінити та відновити пропущений строк на апеляційне оскарження. Стверджує, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, оскільки вирок був проголошений без його участі і копію вироку йому вручили несвоєчасно.

            Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

            Зі змісту ч. 2 ст. 353 КПК України слідує, що строк на апеляційне оскарження може бути відновлений судом, який постановив вирок, за клопотанням особи, яка має право на подання апеляції, у разі пропуску даного строку з поважних причин.

            Як видно з протоколу судового засідання, розгляд справи відбувався за участю ОСОБА_1, а також його адвоката ОСОБА_4 Після закінчення судових дебатів і надання останнього слова підсудному, головуючий видалився до нарадчої кімнати, повідомивши учасників процесу про день і час проголошення вироку.

            Даних про те, що ОСОБА_1 не з”явився в зазначений день і час на проголошення вироку з поважних причин, матеріали справи не містять.

            Копія вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2004 року була надіслана ОСОБА_1 01 грудня того ж року на адресу, за якою той проживав і яку зазначив під час судового розгляду справи (АДРЕСА_2).

            Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату та час проголошення вироку, в судовому засіданні юридичну допомогу йому надавав професійний захисник, а також після постановлення вироку в передбачений законом процесуальний строк йому була направлена копія вироку.

            З огляду на викладене, місцевий суд правильно визнав, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження не з поважних причин, а тому обгрунтовано відмовив у його відновленні.

Отже, оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення відповідають вимогам закону. Тому підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

судді:

            Ю.М. Кармазін                    Є.Ф. Стрекалов       В.Ф. Школяров